Войти
ХочУ
  • Блоги
  • Эксклюзив
  • Евровидение 2017
  • Эффективные диеты
  • Рецепты
  • Сериалы и ТВ-шоу
  • Інтерв’ю з письменницею Боісідою: як русалка написала книгу, в яку запросила слов’янських та скандинавських персонажів

    10:00
    Інтерв’ю з письменницею Боісідою: як русалка написала книгу, в яку запросила слов’янських та скандинавських персонажів

    Сьогодні редакція хоче розповісти вам про цікавого персонажа у світі сучасної української літератури. Письменниця Боісіда схожа на справжню русалку, що може перенести читача в казковий світ, якщо він зануриться у сторінки її нової книги з інтригуючою назвою «Дивовиддя про святих русалок». Ми взяли у Боісіди інтерв’ю, щоб зрозуміти, як вона наважилась поєднати слов’янську та скандинавську міфологію в своєму детективному романі. А ще ми дізналися як письменниця писала еротичні сцени і шукала натхнення у сновидіннях.

    – У книзі «Дивовиддя про святих русалок» взаємодіють різноманітні казкові персонажі: русалки, домовики, тролі та ельфи. Як відомо, вони є  героями різних міфологій – слов’янської та скандинавської. Чому Ви вирішили  поєднати дві культури, адже такий мікс завжди ризикований?

    5 5 5

    Почнемо з того, що книга«Дивовиддя про святих русалок» складається із чотирьох частин.  Редакційна команда видавництва  «Альтерпрес» охарактеризувала  книгу як  «роман у снах». Кожна історія  описує окремий міфічний світ. Всього маємо чотири  місця сили: царство домовиків, які служать могутньому магові, королівство людиноравликів, які живуть у саду  старого виноградаря,  володіння розпусних  польових русалок, які закохуються в людей, та озерне королівство, де коротає нудне життя  красень рибочоловік.  Кожна історія розкриває складні психологічні  теми, дає важливі підказки.

    У одній із частин книги могутнього чародія Характерника викрадає скандинавська відьма. І поки двійко магів розважаються на березі крижаного моря, у замку відбуваються таємничі убивства. Хтось зводить зі світу Характерникових слуг – домовиків.  У кінці твору головний герой дізнається важливу сімейну таємницю, яка ледь не згубила його життя. 

    У цій історії переплітаються дві культури слов’янська та скандинавська. Міфічні персонажі взаємодіють між собою, але все відбувається логічно та за сюжетом. Гадаю, таке хитросплетіння культур  допоможе читачеві  поринути у сиву давнину й зацікавитися традиціями різних народів.

    – Ви вирішили відродити словянську фентезі літературу. Скажіть, події у книзі відбуваються у давні часи чи навпаки у магічній сучасності?

    З раннього дитинства я цікавилася міфами  давніх слов’ян. Читала-перечитувала інформацію про богів та богинь, про магічні місця та  історії зародження світу. Із юних літ у моїй голові засіла думка:  «Хочу написати книгу про українських  мавок, якою б зачитувався увесь світ, як зачитується серією книг про Гаррі Поттера та «Грою престолів».  Звісно, це дуже смілива мета, але перше, чого я хочу, щоб мою книгу полюбили українці.

    Події у романі відбуваються у наш час і у сиву давнину, але ніде немає вказівки на географічні назви та історичні дати. Читач здогадується, що події відбуваються на території  України із описів побуту, а також – невеликої кількості архаїзмів. Гадаю, цих підказок достатньо.

    – Чи правда, що ідею книги Ви побачили уві сні?

    Було таке.  До речі, не вперше сюжети та персонажі ввижаються мені  уві сні. Якось приснився Рай, де Адам і Єва не їли заборонений плід. Потім школа акторської  майстерності, де студентів перетворюють у видатних особистостей: Далай-Ламу, матір Терезу, Мойсея.  Снилися  магічні «розумні» дерева і зажурені вовкулаки.  Іноді я не встигаю описувати усі  свої найцікавіші сни. А ось поезія не сниться. Ні разу не бачила  «римованого» сну.

    читать также Книги, которые полностью меняют мышление, привычки и цели: рецензии редакции

    – За жанром «Дивовиддя про святих русалок»  – детективна фентезі. Чи зможе читач розгадати розв’язку із перших сторінок книги?

    Гадаю, що  розв’язку детективної історії  можна  передбачити у двох випадках: коли  автор – поганий письменник, або ж коли  читач настільки логічний та допитливий, що йому самому варто писати детективи.
     
    – Ви знялися для обкладинки власної книги «Дивовиддя про святих  русалок» в образі казкової німфи. Чи є у книзі автобіографічні моменти?

    У книзі автобіографічна лише передмова. Усі інші історії реальні тільки у паралельних вимірах (сміється).  А знятися для обкладинки  вигадав директор видавництва. Я погодилася, бо це була моя потаємна мрія  – приміряти на себе образ міфічної красуні. Ми довго сперечалися, якою  має бути русалка  – зеленою, синьою чи рожевою.  Але я переконала видавця ризикнути і –  у нас все вдалося. Ми зобразили русалку у пустелі із розбитим глеком. Це такий збірний образ, бо у книзі русалки не потрапляють до пустель (сміється). При нагоді хочу подякувати фотохудожниці Ользі Осадчій, яка займалася колористикою  обкладинки й довела цей образ  до пуття.

    – У книзі є еротичні сцени. Розкажіть,  чи легко описувати  близькість між казковими і, якщо вірити народному епосові,  дуже небезпечними персонажами?

    Описувати інтимні сцени важко і цікаво. Труднощі виникають, коли я  ставлю собі за мету описати еротичний епізод нетривіально та  хитромудро. Проте коли відверта сцена вдається,  відчуваю неабиякий ентузіазм, навіть  закоханість.

    У моїй книзі дуже чудернацькі та похмурі люди і напрочуд людяні міфічні персонажі. Саме тому русалки, повітрулі та тролі закохуються  у людей. Як відомо, кохання облагороджує. Варто додати, що  я свідомо відійшла від класичного для фентезі поділу на позитивних та негативних героїв. Очікуйте  дуже романтичних тролів і жертовних русалок.

    – Кому сподобається роман «Дивовиддя про святих русалок» і чи можна рекомендувати книгу дівчаткам підліткового віку, якщо в ньому є відверті сцени?  

    Книга «Дивовиддя про святих  русалок» прийдеться до смаку дівчатам та жінкам від 14  до 99 років. Принаймні саме так відгукнулися про мою книгу перші читачки у соціальних мережах. Звісно у книзі є трохи еротики, але вона занадто цнотлива, аби забороняти читати  книгу  дівчаткам у перехідному віці.  Ба більше, я описувала  відверті сцени, аби пробудити у читачеві чуттєвість та порядність. Показати до чого може призвести духовна розпуста, надмірний аскетизм та  невміння прощати.

    – А чоловіки зможуть оцінити любовні колізії книги?

    Думаю, романтичні чоловіки будуть у захваті. Маю два позитивні приклади. Мою книгу читав один військовий – дуже серйозний мужчина. Дочитавши до останньої сторінки, він прохав  писати ще. Інший приклад – одна моя знайома порадила  книгу «Дивовиддя про святих русалок» своєму неповнолітньому синові (у одній із історій якраз йдеться про стосунки між батьком та сином). Юнак лишився задоволений.

    – У  Фейсбуці  Ви писали,  що дали обітницю не  описувати кривавих сцен, але порушили власне слово. Розкажіть, які «криваві»  протиріччя  приховує авторка книги «Дивовиддя про святих русалок»?

    Я не люблю описувати насилля аби привертати  увагу до своєї творчості. Проте  іноді порушую власні канони, якщо криваві сцени допомагають  краще розкрити  ідею твору, пробудити  у людині чуйність та благородність. Так було із історією «Характерник». У ній  головний герой – могутній чародій – намагається оживити мертвого домовика. Погодьтеся, звучить доволі моторошно. У іншій сцені чарівник намагається  поквитатися із батьком і замахується на родича сокирою. Варто додати, що такі сцени, мені як авторові, даються найважче. Доводиться  багато міркувати, вживатися в образ, писати та переписувати. У житті я доволі миролюбна  людина й страшенно боюся  крові.

    – Чи відбувалися із Вами  містичні випадки за період написання книги?  

    Не повірите, не було жодного. Зазвичай мені часто сняться віщі сни, я можу читати думки окремих людей,  іноді чую витівки домовика за шафою…А тільки-но сіла писати книгу – все припинилось. Певно паралельні світи вирішили не заважати.


     

    Фото: Ольга Осадча, Єгор Андрущенко, Олена Легеда.

    Что Вы об этом думаете?

    Другие комментарии (0)