Лист до коханого серцем, та ненависного для пам’яті …

Лист до коханого серцем, та ненависного для пам’яті …
«…Знаєш чому я радію?

Тому що можу жити без тебе…тобто зможу…неодмінно зможу!

Так, я пообіцяла собі!...ти знаєш я людина слова… і просто вже мушу його дотриматись.

Я часто думаю про тебе… Ще частіше хочу тебе… відчути твій дотик, смак твоїх таких солодких вуст…мм..мм!

Але відразу навалюється всією своєю вагою Пам'ять – вона єдина не дає мені повернутись до тебе …

Гордість?…я її майже втратила в стосунках з тобою. Якось хтось нагадав мені про неї чи то сама згадала, що колись мала її, і все.. прийшов кінець моїй казці.

Повірила в кохання, самовпевнено надіялась на його силу…а ні, вийшло що помилилась. Чи то кохала тільки я?

Була ладна на все тільки бути б поруч. Зневажала на іронічні посмішки, слова, тупі натяки..просто жила тобою…

І так ось жила в своєму вигаданому світі рік…і все – вирішила, треба йти вперед….»

А він не захотів…стан звичних речей йому подобався, і зі мною бути він ніколи, як виявилось, і не мріяв…

Мої слова, мрії…мабуть сприймав як жарт…хоча й погоджувався.

Навіть на питання чи є шанси бути разом – лише я та він, без третіх осіб – обнадійливо стверджував – аякже ж…

Тепер розумію…звичайно …мізерні шанси є в кожного, такі як і виграти мільйон в лотереї.
Я програла… але програла лише сама собі… Хоча в дечому таки перемогла - досвід та гарний першокласний секс!

Як я хочу зустріти СВОЄ кохання!!!! …вірити йому без огляду, довіряти, кохати, відчувати бажаною, коханою, потрібною… та одного разу тримаючись за руки йдучи по місточку почути «Я так само хочу з тобою прогулюватись цим місточком і через двадцять, тридцять, п’ятдесят років!» Мм…мм!!!

Святий Валентине, подаруй мені щастя!!!
Оценка
- 4.5 из 5 возможных на основе 2 голосов

Источник: hochu.ua

Подписаться Подписаться
Новости партнеров

сейчас читают

Последние новости