Для мене "розвиток" — це дієслово: інтерв'ю з Тетяною Власовою про книгу, літературу та ОМКФ

Для мене "розвиток" — це дієслово: інтерв'ю з Тетяною Власовою про книгу, літературу та ОМКФ

Близько року тому ми вже знайомили вас із Тетяною Власовою — PR-директоркою Одеського міжнародного кінофестивалю та Української кіноакадемії, письменницею, лідеркою гурту VLASNA. Саме тоді з нею вийшло велике інтерв'ю  на сторінках нашого сайту.

Оценка
- 4.67 из 5 возможных на основе 3 голосов

За цей час Таня встигла видати книгу "Ефект близькості" та успішно її презентувати в багатьох містах України. Здається, у неї в добі більше ніж 24 години, адже Тетяна успішно поєднує роботу, творчість і родину. Я зрозуміла, що потрібно взяти у Тетяни нове інтерв'ю. Про її книгу, літературу, роботу на ОМКФ і не тільки.

Тетяна Власова - фото №1
Анна Іваненко, головна редакторка HOCHU.ua
  • Для тебе 2021 рік став дуже плідним — вихід книги, PR ОМКФ, розвиток власного гурту. Але давай про все по порядку. Розповідай про власну книгу. 

Справді, це літо було дуже гарячим — кілька місяців тому я видала свою першу книгу віршів і вже встигла презентувати її в десятку міст. Книга має назву "Ефект близькості", у ній зібрані мої вірші, які я писала з 2013 року. Раніше я публікувала їх хіба що на своїх сторінках у соцмережах — і так сталось, що за цей час вони отримали свою аудиторію, тобто людей, які люблять ці вірші, читають їх, чекають на них.

Даша Трегубова записала кілька моїх віршів у своєму YouTube-проєкті "Даша читає", і це теж викликало до них значний інтерес. Власне, коли у мене все частіше почали запитувати: "Коли ж буде книга?" — я й зрозуміла, що, мабуть, настав час її видавати. 

Тетяна Власова
  • Звідки така назва — "Ефект близькості"? 

Робочий варіант був інший, він мені подобався, але я розуміла, що це не той "пазл", який я шукала. Зрештою, подруга сказала мені: "У тебе вірші психологічні. Може, ти подумаєш у цей бік?". І я подумала у цей бік. :) Відкрила словник психологічних термінів, почала шукати там різні ефекти, синдроми, феномени.

І, власне, дізналась звідти про такий собі ефект близькості — він полягає в тому, що кожен з нас знаходиться у своєму умовному "полі", але так чи інакше ми взаємодіємо з іншими людьми, які так само перебувають у своїх "полях".

Мені здається, мої вірші якраз це все й передають — вони ніби як про окрему людину, іноді самотню, але вона все-таки в соціумі, вона взаємодіє з іншими людьми. І вони можуть бути так само самотні, просто ми про це не знаємо.

Тетяна Власова
  • Що саме для тебе означає вихід книги? 

Я, здається, тільки зараз почала усвідомлювати про те, що ця книга з’явилась. І головне — що її купують, адже це — найважливіше. Все літо я їздила Україною, мала презентації в різних куточках країни, на літературних сценах фестивалів. І зараз цей такий "вояж" триває, вже заплановані презентації в тих містах, куди я поки що не доїжджала. І всюди я бачу дуже крутий фідбек від глядачів.

На фестивалях бувало так, що я виходила на сцену — і розуміла, що глядачі просто не знають, хто я. Вони прийшли на цю зустріч, взагалі не знаючи, кого будуть слухати. Але вірш за віршем, слово за словом ти завойовуєш їхню увагу, їхні серця — і потім уже складається ця магія, коли спочатку тебе не знають, а потім тебе люблять. :)

Ці ж самі люди, які до нашої зустрічі про мене не знали — потім купували мою книгу. Взагалі найчастіша фраза, яку я чую після своїх виступів, звучить так: "Ви знаєте, я взагалі вірші не дуже люблю, але ваші тепер читатиму".

І це дуже приємно, це значить, що слово працює. 

Тетяна Власова
  • Що варто знати молодим авторам, які хочуть випустити свою книгу? Які "підводні камені" на них очікують? 

Мені здається, варто насамперед визначитись, для чого вам ця книга. Тому що насправді, якщо є бажання, видати зараз книжку не так й важко. Складніше зрозуміти, з якою метою ви це робите. Якщо просто потішити власне самолюбство — робіть це, чому ні. Якщо ж ви хочете далі розвиватися в літературі, бути всередині цього процесу — варто все-таки заручитись підтримкою, допомогою, підказками людей, які в цій індустрії вже давно. 

Тетяна Власова
  • Передмову до твоєї книги написав Сергій Жадан. Як розпочалася ваша колаборація в цьому напрямку? 

Історії як такої немає — ми з Сергієм знайомі, я надіслала йому вірші і він написав передмову. До речі, подивився на мої вірші під дуже цікавим кутом — я, можливо, і сама так про них не думала до цього. Сергій також був модератором презентації моєї книги у Харкові, у нас вийшла досить тепла зустріч, цікава розмова.

Я не думаю, що все це можна назвати словом "колаборація", це була швидше підтримка класиком молодої авторки, за що я, звичайно, Сергію страшенно вдячна.

Загалом коли наші відомі, визнані поети так роблять — за це їм велика повага, адже це справді дуже важливо.  

Тетяна Власова
  • Як в цілому оцінюєш стан сучасної української гуманітарної політики і зокрема літератури? 

Я в цьому питанні більше оптиміст, ніж скептик. Для мене "розвиток" — це дієслово. Тобто розвиток — це працювати, креативити, творити, планувати. І в цьому плані в Україні, мені здається, якраз усе гаразд: у нас є кому працювати в креативних індустріях і головне — є для кого. Бо ж все, що ми робимо — ми робимо для читача, слухача, глядача.

А запит на українське вже кілька років не вщухає, а навпаки зростає. Я бачу це в усіх секторах української культури і це насправді мене дуже тішить. Чим більше ми будемо працювати, тим у нас все буде краще. Я, принаймні, в це дуже вірю.

Тетяна Власова
  • Також нещодавно відгримів ОМКФ, де ти працюєш PR-директоркою. З якими викликами ваша команда зіткнулась цього року? 

Одеський фестиваль був і легкий, і складний водночас. Легкий, тому що ми все-таки повернулись до офлайн-формату. Минулого року ми робили фестиваль онлайн, він був іншим. Цьогоріч було зрозуміло, як ми всі скучили за живою фестивальною атмосферою — і команда, і глядачі, і кінопрофесіонали, які приїхали до нас на індустрійну секцію.

Викликом стали, звісно, нові реалії, в яких зараз доводиться працювати. Нам довелось під щось підлаштовуватись, креативити, переформатовуватись — цього року Одеський кінофестиваль пройшов в новому форматі з фокусом на українське кіно, з єдиною конкурсною програмою — національною. Словом, нам потрібно було подолати самих себе, зробити в нових умовах ще кращий кінофестиваль, ніж він був до цього. І я думаю, що ми з цим впорались.

Тетяна Власова
  • Що для тебе стало найяскравішим моментом кінофестивалю? 

Я добре пам’ятаю кожен із восьми днів фестивалю. І, мабуть, найяскравішим став той момент, коли в один із перших днів я вийшла на нашу Фестивальну площу — і побачила довжелезну чергу на показ. У такі моменти відчуваєш, що ви з командою все робите правильно і недаремно.

У нас були повні зали і, що особливо тішить, аншлаги на українських прем’єрах. Очевидно, що наш новий формат зайшов глядачам, це дуже тішить.

Тетяна Власова
  • Як з легкістю поєднувати кар’єру, творчість та родину? І найголовніше — встигати все. 

Чесно кажучи, не знаю, тому що я не встигаю все. :) Та це і неможливо. Я просто люблю те, що роблю, тому зі сторони це, можливо, здається легким. А ще у мене немає часу думати про те, що в мене на щось немає часу. Завжди хочеться встигнути більше.

Не знаю, чи можна прямо з легкістю поєднувати кар’єру, творчість і родину, але я все-таки стараюсь, щоб у мене ці сектори були врівноважені.

На щастя, я працюю в таких сферах, де це можливо — у різних секторах культури, які все ж дотичні. Можливо, при цьому найбільше страждає якась моя особиста складова, але, на щастя, тут у мене теж хороша підтримка.

Тетяна Власова
  • Як зазвичай виглядає твій день? Поділись власними секретами тайм-менеджменту. 

Я прокидаюсь рано, довго розкачуюсь — зранку мені потрібно годину помовчати, випити кави в тиші або під серіал, налаштуватись на день. Це мій час і це, мабуть, єдина година за день, коли я не перевіряю месенджери, не відповідаю на якісь робочі запитання.

Потім я плануюсь — записую, що і коли мені потрібно за сьогодні зробити, причому роблю це ручкою в блокноті, це мені допомагає зібратися з думками. Впродовж дня план, звичайно, коригую, а ввечері перевіряю, що встигла, а що треба переносити на наступний день.

Я взагалі в цьому плані занудна — в мене є план на день, на тиждень, на місяць, кількамісячні стратегічні плани… Але не всі вони у блокноті чи в таблицях — багато що тримаю просто в голові. 

Тетяна Власова
  • Які цілі ще ставиш перед собою на цей рік? 

І глобальні, і маленькі. Я люблю робити не тільки щось прямо дуже масштабне, я люблю і малі кроки. Вони потім складаються в одну цілісну картину і це дуже драйвить. Мені сподобалось їздити країною зі своєю книгою, тому сподіваюсь продовжувати це. Із гуртом пишемо альбом.

На якийсь період у творчості переключилась на поезію, а от зараз зрозуміла, що дуже скучила за музикою, почала писати багато нових красивих пісень. Є ідеї інших проєктів — і музичних, і поетичних, і цікавих колаборацій. Ну і, звісно ж, робота в галузі кіно з Одеським кінофестивалем і Українською кіноакадемією. Загалом, моя ціль — постійно нагадувати про те, що потрібно дивитися українське, читати українське, слухати українське, одягати українське... У нас є багато  всього цікавого, сучасного, креативного, нам потрібно це знаходити і любити. Я намагаюсь максимально цьому сприяти. 

Фото: Ксені Мальованої та та з особистого архіву Тетяни Власової

Читайте також: Книги для тих, хто хоче грамотно і красиво говорити: поради телеведучої Тетяни Гончарової

Подписаться Подписаться
Новости партнеров

сейчас читают

Последние новости