Смакуючи серця...

Семейная жизнь

О восьмій, восени без дощу сиджу на кухні і їм серце. Відкушую раз, другий і виривається несвідоме: “Якесь воно без смаку”. У відповідь лунає: “А ти клади на язик тією стороною, що присипана цукром”.
Це був вдалий хід кондитерів – присипати це “ніяке” печиво у формі серця цукром, надавши йому тим самим шанс на здобуття назви “кондитерський виріб”; геніальний жест Ольги – купити це творіння, та цим самим, нагадати мені про те, що моє серце власне вже вижерли. Проте приз за оригінальність отримала мама: “...клади на язик тією стороною, що присипана цукром...” А ще прочитай “Здравствуй грусть”, “Немного солнца в холодной воде”, “Любите ли вы Брамса?”, подивись “Амелі”, убий бика з Хемінгуейем, згадай про те, що в Африці голодують діти і застрелься. Я дивилась фільм “Амелі” разів сім і лише зараз хочу їй плюнути у лице, то все фігня. Скоріше за все ті веселі мопедні ідилії були лише днем першим, “парт ван” від початку кінця. А Франсуаза Саган дожила до самої старості десь під Парижем окута самотністю і “страсть растворилась в туманах над Сеной”. Про биків я не читаю, бо як показав нещодавній досвід, я все ж defeated.
Коли вже і здійснювати правосуддя, то першою я б приволокла на лаву саме її, ніжну, чутливу Амелі. Вина! Вина за нав’язування жертві ідей щодо всепереможної тактики – дивись серцем у серце, даруй серце сердечно, будь смілива і любов знайде тебе, клей, вирізай, малюй, строчи, даруй серце сердечно, будь справжня і любов знайде тебе, пиши, дзвони, слухай, розумій...читай з серця.
Потім під Брамса прийде Франсуаза, піде дощ і ми стоятимемо просто вулиці. Я з думками, що тобі нічого мені сказати, бо ні з чого, а ти про те, що тобі треба було б щось сказати, а нічого. У мене псуватиметься зачіска, не вистачатиме повітря у грудях, вітер розвіватиме мій плащ, шикарний-чорний-шовковий плащ, я торкатимусь твоєї руки своєю у рукавичці, що по лікоть та шкіряна, у голові лунатиме “давай попробуем заново все начать” ти підведеш очі, у прозорій блакиті, котрих розчинилось, моє минуле, теперішнє, майбутнє та туман, з котрого вирветься несамовитий бик, що накинеться та вижере тобі серце.
Бика прошу не судити, він лише тварина, посланець долі вигодуваний уявою мого коханця - відкриваю щоночі на будь-якій сторінці товсту книгу “The complete short stories of Ernest Hemingway” і з нею засинаю.
Сієста, опісля судова... винним визнали повний місяць, суспільні погляди, становище у країнах Третього світу, керівників комунальних служб міста Луганськ, передвиборчі стреси... Прописали не перенапружуватися на робочому місці, прагнути лояльності у стосунках з сусідами, провести кілька нових з’їздів щодо обговорення питання поліпшення економічної ситуації у раді країн Третього Світу, виділити кошти на ремонт каналізаційних труб для третього ЖЕКу м. Луганськ, з’явитися на вибори та виконати свій громадський обов’язок.
Сієста, опісля любовна... пройшов час, Амелі, Франсуаза Саган, Hemingway та інші поважні персонажі повернулися на свої звичні, достойні місця у світовому кіно та літературі, кондитери ТОВ “Житомирські ласощі” і досі випікають смачне печиво у формі сердець, з тонким ванільним ароматом та хрумкою цукровою шкоринкою, питання виборів, скрутних становищ ЖЕКів та країн Третього світу і надалі хвилюють своєю невирішеністю, так само періодично нагадує про себе повний місяць, словами із астрологічних прогнозів та різнобарвність суспільних поглядів, фразами із сусідського будення.
Декорації використані в історії другого плану з елементами пожирання сердець: плащ, чорний, шовковий, шикарний – 1шт., рукавиці, шкіряні по лікті – 1пара., книга “The complete short stories of Ernest Hemingway” – 1шт., очі, “прозорої блакиті” – 1пара, залишились у розпорядженні власників у вигляді носія тодішньої інформації, несказаних слів та прозорих надій, розчинених у туманій блакиті над рікою Сена, котру на час розгортання подій бачив лише один із персонажів.
Примітка: відповідальності за рівень пошкодження сердець(не печива) не несе ніхто.

Автор: Инна

Источник: hochu.ua

Related video