"Здавалося, війна закінчиться дуже швидко": MOROZOVA розповіла про роботу артистів в нинішніх умовах (ЕКСКЛЮЗИВ)

Співачка MOROZOVA має активну музичну позицію: випускає життєстверджувальні пісні, виступає на благодійних концертах та зустрічається з українськими військовими, що боронять неньку на фронті. Сьогодні артистка поділилася з HOCHU.UA своїм творчим шляхом: від співів у родині до доленосного дня народження друзів, а також поділилася своїми творчими планами та натхненням.

• Розкажіть трохи про себе: з чого розпочався ваш шлях у музиці?

Все почалося з дитинства. В мене дуже співуча сім’я: співали всі — бабуся, дідусь, мама з татом. Тому я теж любила співати з малих років. Всі свята в нас проходили з піснями, ще я дуже любила дивитися музичні програми по телебаченню, де виступали різні артисти. Я знала всі пісні напам’ять. В садочок я не ходила, а ось у школі брала участь у всіх святкових концертах — співала, танцювала, ми самі вигадували різні постановки. Всі шкільні гуртки та дозвілля в мене були пов’язані саме зі співом в хорі.

Я довгий час йшла до того, аби займатися творчістю професійно та зробити це своїм ремеслом. Пробувала себе в різних сферах, але весь час залишалася мрія про сцену. Йшла до своєї мрії, але дуже повільними кроками, і тут стався дуже доленосний випадок. На ювілеї своїх близьких друзів я виконала пісню — записала її на студії та зробила подарунок-сюрприз. Мої друзі були приємно вражені та сказали мені: "Наташа, ти готова до сцени!". Так і почався мій професійний шлях на сцені — я почала готувати альбом. А перший мій виступ був в Палаці "Україна". Так що відлік свого творчого шляху я веду з 2004 року і вже готую свій шостий студійний альбом.

• Свою нову композицію "Вона" ви присвятили жінкам, що чекають чоловіків з війни. Чому вирішили заспівати саме про таку відверто болючу тему для багатьох українців? Наскільки вона вам близька?

Як і всі українці, я переживаю важкі часи. Це війна, політичні події та, звичайно, емоційно-психологічний стан. Як жінці, мені хотілося своєю піснею підтримати кожну дівчину та жінку, що чекають чоловіків з війни. Аби хлопці повернулися додому живими та неушкодженими. Пісня "Вона" — це біль душі за всіх наших захисників, а також підтримка як безпосередньо їх, так і тих, хто чекає воїнів вдома та молиться за них. Ми дочекаємося своїх героїв!

• Як сьогодні, у часи війни, ви пишете свої пісні? Що вас надихає?

Мене надихають наші люди! В такі тяжкі часи дивишся на те, як ми героїчно це все переживаємо та переносимо, які ми сильні та сплачені, як ми допомагаємо та підтримуємо одне одного.

А як мене надихають наші захисники та захисниці... Люди, які йдуть захищати свою Батьківщину, які віддають життя за те, аби відстояти нашу незалежність та цілісність, захистити землю, не віддати її. А люди в тилу! Вони своїми вчинками та подвигами, своєю людяністю та добротою надихають не менше. Вони теж роблять все для того, щоби теж закінчити цю війну. А жінки, які чекають або втратили своїх чоловіків! Це скільки треба хоробрості, мужності та сили, аби все це пережити та не опустити руки. Це все надихає!

• У вашому репертуарі багато російськомовних пісень і менш як рік тому (в інтерв’ю OBOZREVATEL) ви висловили думку, що такі композиції мають право на існування в українському суспільстві й надалі. Але, як показує практика, більшість артистів почали перекладати свої російські хіти, що активно підтримує і публіка. Чи змінилася ваша особиста думка щодо таких пісень за цей час? Продовжуєте виконувати свої російськомовні композиції?

Коли розпочалася війна, то я не розуміла всієї картини та трагедії до кінця. Півтори роки тому мені здавалося, що війна закінчиться дуже швидко, не прийде до таких масштабів та не призведе таких катастроф. З кожним днем, коли подовжується ця війна, моя думка щодо існування російських пісень нівелювалася докорінно. Так, багато українців знають російську мову, але в українській культуру, в музиці ця мова викорінюється. В нас пройшли великі зміни, де немає місця російськомовним пісням. І взагалі я вірю, що з часом всі українці в побуті перейдуть на державну мову, будуть слухати українську музику та українські пісні.

Від початку війни я випускаю лише україномовні пісні та випускала їх до цього. Десь вже 3-4 роки у своїй творчості я роблю акцент на державній мові. Пісні, що були написані російською до війни — я їх не виконую і не планую це робити ніколи. У своїй творчості я завжди міксувала і україномовні пісні, і російськомовні. Мій перший альбом називався "Кохаю" і мені дуже приємно, що головна пісня в ньому написана українською і сьогодні вона актуальна та важлива.

• Як взагалі ставитеся до тенденції перекладати пісні на українську? З точки зору артиста, варто давати таким пісням "другий шанс", чи було б краще лити "новий фундамент" та націлитися на українізацію вже з новими проєктами?

Зараз багато артистів роблять переклади своїх пісень, виступають з україномовними версіями. Я задумувалася щодо перекладів пісень на українську, бо деякі мої російськомовні пісні популярні, їх дуже люблять люди та хочуть чути на концертах. І мені хотілося, аби ці пісні існували, знайшли друге життя саме в українській мові. На жаль, не всі пісні можна перекласти. Звичайно, можна зробити дослівний переклад, але не кожну пісню можна адаптувати під мелодію, аранжування та виконання. Дуже часто пісні в перекладі виходять зовсім з іншим контекстом, це дуже творче питання і до нього треба знайти цікавий підхід.

В моєму репертуарі зараз перекладених на українську мові всього дві пісні – "Вібрації" та одна з невипущених пісень, що спочатку була написана російською. Я її переклала, вона вийшла дуже легкою та літньою, я її виконую на концертах та планую випустити найближчим часом. В мене є бажання перекласти ще декілька пісень, але на це потрібен час та натхнення.

• Яку музику слухає сама MOROZOVA? Чи є у вас непорушний авторитет у музичному світі або просто улюблений виконавець?

Я слухаю абсолютно різну музику, люблю різні стилі музики в залежності від настрою. Моя ікона в музиці, яку я люблю з юнацтва, мій ідеал артиста в усіх напрямках – це Мадонна. Вона досягла всього сама і стала найпопулярнішою попвиконавицею за всю історію. Я її обожнюю. І не дивлячись на те, що вона змінилася з часом, але те, як вона виглядає у своєму віці й що робить, як вміє це подати – це приклад для мене як для артиста.

• Часто проводите благодійні концерти? Які емоції супроводжують вас у ці моменти?

Так, я з початку війни постійно підтримую на музичному фронті. Сьогодні дуже тяжкий час, тому людям потрібні емоції, новий подих та нові відчуття. Виступаючи перед людьми в важкому емоційному стані, я намагаюся їх зарядити позитивом, підняти їх емоційний дух та віддати частинку себе кожному. Коли здійснюється цей енергообмін "артист — слухач", то на якийсь час це надає почуття радості, ви разом кайфуєте. Сьогодні люди дуже цінують такі моменти, концерти та взагалі артистів, бо веселих концертів не вистачає останнім часом.

• Окрім музичної діяльності ви заснували студію танцю і творчості. У чому ще хотіла б спробувати себе MOROZOVA? Можливо шанувальникам варто очікувати вас на екранах кіно, чи які інші творчі справи вас приваблюють?

На моєму творчому шляху було дуже багато різних експериментів: я навіть була ведучою на телеканалі. Це був дуже цікавий досвід: я вела проєкт про кіно, розповідала про різні кінопрем'єри та занурювала глядачів по той бік камери розповідями про режисерів, знімальний процес. Як акторка я поки не знімалася в фільмах, лише у своїх відеокліпах. Що теж є достатнім досвідом, бо я встигла приміряти на себе чимало нетипових для себе образів. Останнім часом я зі своєю невеликою творчою командою практично режисую всі свої відеороботи та беру безпосередню участь у створенні відеокліпів. Якщо мене запросять взяти участь у фільмі – я радо погоджуся на цей експеримент. Ще в мене є мрія стати режисером кінороботи.

Також я була ведучою на "Наше радіо". Щовихідних виходило радіошоу "Все буде по-нашому", в якому ми ділилися цікавою інформацією з різних сфер життя: про дім та побут, кулінарію та моду, дітей та різними лайфхаками для кожного дня. Мені дуже подобалося бути в ролі ведучої.

Довгий час я займалася грою на гітарі, але з часом це відійшло на задній план. В мене навіть є виступи, де я акомпаную собі під час співу. Але я дуже хотіла б відновити свої заняття з гри на гітарі.

• Слідкуєте за реакцією на вашу творчість у соцмережах? Маєте уявний портрет ваших слухачів?

Так, це моя робота. Коли артист працює задля того, аби подобатися своїм слухачам, а його пісні були цікаві, то завжди потрібно дивитися на фідбек від публіки. Звичайно, що коментарі бувають різні та не до всього треба прислуховуватися.

Я не вірю, коли деякі артисти говорять: "Я ніколи не дивлюся, що про мене говорять і не читаю коментарів". Бо артист робить свою справу для того, щоб побачити чи подобається його творчість, чи ні, чи треба щось зміни. Бо успіх артиста залежить в першу чергу від слухачів. Ми робимо свою справу для того, аби дарувати радість та емоції дарувати, підтримувати та надихати людей.

• Що можете побажати читачам HOCHU.ua?

В нас всіх одне бажання, тому я хочу побажати нам всім скорішого миру та перемоги! Щоби ми всі, як то кажуть, дійшли до того моменту, коли ми будемо просто дуже-дуже щасливі, що відстояли свою цілісність та незалежність. Хочеться, аби всі захисники та захисниці повернулися скоріше додому та обнялися зі своїми рідними. І ще маю велике бажання, щоби це ніколи не повторилося в нашому житті! Це найстрашніше, що могло трапитися в XXI столітті. Ця війна — велике горе і я не хочу, щоби в жодній країні світу це повторилося!
Перемоги нам усім, витримки та дочекатися цього щасливого моменту!

Нагадаємо, нещодавно Анастасія Цимбалару розкрила секрети кіноіндустрії. Популярна українська акторка дала велике інтерв'ю, в якому розповіла про роботу з російськими акторами та як вони з чоловіком розділяють гру у кіно та театрі з особистим життям.