Всесвітній день вишиванки: вірші для дітей українською мовою

18 травня — Всесвітній день вишиванки, одне з найулюбленіших свят весни в Україні та далеко за кордоном. Долучитися до святкування варто кожному, адже вишиванка — це не просто національний одяг, це глибокий символ нашої нації, який варто берегти та втаємничувати в його історію і смисли молодше покоління. Наступні вірші на День вишиванки допоможуть це зробити на практиці.

День вишиванки 2023 — важливе й атмосферне свято, сповнене українського духу та колориту. Сьогодні, як і тисячу років тому, вишиванка — оберіг і символ, що зв'язує покоління. Цього дня особливо важливо розповісти про сакральні смисли вишиванки наймолодшим, взяти участь у шкільних заходах на цю тему. І оскільки багато хто зараз шукає гарні вірші на День вишиванки, ми зібрали найдушевніші рядки в нашому матеріалі. Вибирайте на День вишиванки вірші для дітей і розучіть їх до улюбленого всіма свята!

Вірші про вишиванку для найменших

Пропонуємо вам вірші про вишиванку для дітей, які легко вивчити з малюками наймолодшого віку. Можна тільки уявити, скільки розчулення викличе на святі ваш пупс!

***

Синьо-жовта стрічка
В мене у волоссі
Я хоч ще маленька
Та заплітаю коси.
Одягаю вишиванку
Та іду в садочок зранку.

***

Над Україною всміхнулось сонце красне,
Зігріло землю променем своїм.
А я вдягнула зранку вишиванку.
Я — українка і пишаюсь цим!

***

"Ми — вишиванка"

Із хрестиків народжується візерунок.
Із єдності Народу — Україна!
Отримали в борні найвищій ми гатунок:
Всі добрі люди — це одна Родина!
Валентина Володина

***

Вся у білих рушниках,
наша хата — ніби птах.

Мчить вона через віки,
диво-крила — рушники.

Вишивала їх бабуся,
вишивала їх матуся…

Я теж птаху помагаю —
рушничок свій вишиваю.

Н. Поклад

***

Одягаю вишиванку
Синьо-жовта стрічка
В мене у волоссі.
Я хоч ще маленька
Та заплітаю коси.
Одягаю вишиванку
Та іду в садочок зранку.

***

Вчать в садку нас вишивати,
Голку вправно всім тримати
Хочу вишивати добре вміти
Й вишиваночку собі зробити!

***

Вчать в садку нас вишивати,
Голку вправно всім тримати.
Хочу вишивати добре вміти
Й вишиваночку собі зробити!

***

Всі ми — діти України,
Козаків нащадки славні.
Всі сміливі, мужні, справні.
Хоч іще усі ми діти
Щиро Україну вміємо любити!

***

На свята уся сім’я
Мама, тато й навіть я,
Вишиванки одягаєм
В центрі міста ми гуляєм.
Хай всі знають, що родина
Любить неньку-Україну!

***
Квіти розцвітають
Ось на рукавах,
З ирію далекого
Повернувся птах —
Дивні візерунки
Сяють, мов живі —
Мама вишивала
Оберіг мені!

***

Мені сорочку мама вишивала,
Неначе долю хрестиком вела,
Щоб лихих стежинок не шукала
І до людей привітною була.
Виконуй доню — мама говорила
Життя закони, істини прості,
Не зраджуй землю, що тебе зростила,
Не залишай нікого у біді.

Н. Май

***

Одягну я зранку
Білу вишиванку,
Заплету у косу
Я червоний мак,
Вмиюся росою
З зілля на світанку
І піду між люди так.
Хай усі навколо
День новий стрічають,
Хай співають гучно
Радісних пісень,
Бо сьогодні свято
Й весело святкують
Вишиванки День!

Вірші на День вишиванки для дітей середнього та старшого шкільного віку

У наступних рядках ви дізнаєтеся вірші про вишиванку, що стали піснями, і не тільки. У них стільки глибини, що деякі просто неможливо читати без сліз і гордості за Україну.

***

"Я вишию сорочку"

Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я — українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса...
Я син землі від роду і навіки,
В краю, де поруч казка і краса.
Я — українець з щедрою душею,
На вишитому рушникові хліб несу.
Горджуся Україною своєю
І в серці бережу її красу,
Історію, традицію і пісню,
Й правдиве слово-думу Кобзаря...
То ж вишиванку я до серця тисну
І вірю, що зійде моя зоря.

Н. Красоткіна

***

"Вишиваночка — наша сила"

Вишиваночко світанкова,
Твоя усмішка люба нам.
Твоя ниточка веселкова –
В горлі кісткою ворогам.

Твоя вишивка білокрила – 
Закодований оберіг.
В твоїй усмішці – наша сила,
Досвід прадідів і доріг.

Наталія Карпенко

***

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім'ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.

***

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Дмитро Павличко

***

Вишиванку вишивала
Навесні твою,
В нитку мрію укладала
І любов свою.
Ніжну мрію, що шепоче
Дивну казку в сні,
Що цілує твої очі
І співа пісні.
Все найкраще в ній зібрала
Із долин, із гір
І в мережку повкладала
У хрещатий взір.
Хай на серце тобі ляже,
Наче цвіт в маю,
І душі твоїй розкаже
Про любов мою.

***

Вишиванку одягну, на щастя,
Як захист та святий оберіг.
Нехай не застануть в дорозі напасті,
Нехай не вдарять хвилі злі...
І чарівна та вишиванка
Нехай мене захистить від бід,
Той візерунок, що дозрів зранку...
З тим узором зберігає мене ВІН...
У вишиванці не страшні загрози,
Злі зуби не хапнуть мене,
Не наздоженуть вже люті морози,
Намір злий пройде повз тебе!

***
Сорочку мати сину вишивала
І душу, й серце в вишивку вкладала.
Як пам’яті народної відлунки,
На полотні з’являлись візерунки,
Де кожен хрестик — то життєві миті…
Мережила по білому блакиттю,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо –
Дитині б долю вишити щасливу,
Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка.

***
Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.

Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.

За мир та спокій в Україні!
Щоб вишивані візерунки
У долю кожної родини
Внесли приємні подарунки.

З Днем вишиванки!

***

Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час…
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.

Н. Красоткіна

***

Як вечірні зорі
Падали над нами,
Вишивала мила
Двома кольорами.

А тоненька нитка,
Як барвінок в'ється.
А синенька квітка
Милому сміється.

Вишивала щастя,
Вишивала частку,
Бо дівоче серце,
Друже мій, з тобою.

Цю сорочку білу,
Вишиту душею,
Пронеси, коханий,
Гідно над землею.

***

Узор вручну, широка планка,
Легенький запах ковели.
Моя сорочка вишиванка,
Вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки, степ , простори,
По лівій, правій стороні.
Червоно — чорні всі узори,
Мережив ряд на полотні.

Л. Вознюк

***

Я рідний край та мову солов’їну
У вишивку свою вплела, в нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.
Душею я до полотна пристану
Та настелю на ньому краєвид.
Я іншою ніколи вже не стану
Під впливом промайнулих літ.

О. Вишневська

***

Рано-вранці, на світанку,
Вишиваю вишиванку.
У зеленім житі
Буду ворожити.
Попрошу у неба
Солов’їний щебет.
Попрошу у квітки
Чарівної нитки.
Тоненької, шовкової,
Нитки кольорової.
Полотном біленьким
Вишию рівненько
Голосну сопілочку
І вишневу гілочку,
Пташечку, калину,
Маму і дитину.
Вийся-вийся, голочко,
Вишиваю долечку.
Візерунок рясно —
Буде доля красна.

Я. Яковенко

***

А українська вишиванка — диво,
У ній народу код, його душі.
І кожному в ній зручно і красиво,
Вдягнути ж вишиванку поспіши.
І гордо йди у ній по цілім світі,
Та мовою своєю розмовляй!
І хай сміється сонечко в зеніті —
Ти рідного свого не забувай!
Бо в ньому все — ліс, гори і долина,
І річечка, й маленьке джерельце,
Твій рідний край, чарівна Україна,
І мати, й батько — пам’ятай про це!
І хліб на вишиванім рушникові,
І пісня, що до серця пролягла,
І краєвиди навкруги чудові,
І стежка, що у Всесвіт повела.
Вдягни свою чудову вишиванку,
Відчуй в ній ласку і душі тепло,
І чистий ранок в ніжному серпанку,
І те, як добре з мамою було.

Н. Красоткіна

***

Учись, дитино, гарно вишивати —
Це творчість і поезія душі.
У вишивці закладено багато…
Від неї відцуратись не спіши.

У ній краса, билина, дума й казка,
В ній подих вітру, шепіт квітів й трав,
Любов, турбота, ніжність мами, ласка,
Чарівність й диво сонячних заграв.

Учись, дитино, гарно вишивати,
У вишиваночку вдягнеш колись дитя
І будеш колискової співати.
Усе повториться, таке воно — життя.

Н. Красоткіна

***

Сорочка-оберіг
Вишивала мама синіми ниткам, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, —
запалали маки у пшениці влітку.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Шила-вишивали хрестики зелені, —
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.

Л. Вознюк

***

"Вишиванка"

Золотими промінцями на світанку
Привітало сонце неба голубінь.
Вишиваємо сьогодні вишиванку
Для нащадків, для майбутніх поколінь.
 
На сучасній вишиванці візерунки
Будуть з подвигів, зі спогадів і справ,
Мужності людей, історій порятунку,
Віри у добро, що кожен в серці мав.
 
Прикрашаєм щедро квітами-сльозами,
Серцем обираєм барви-ниточки,
Щоб біди не знали більш ніколи мами,
Щоб зростали в мирі доні та сини.
 
Чи довіку вишиванці нашій бути,
Чи на нашім українськім полотні,
Чи дозволим злочини тяжкі забути —
Все від нас залежить, нашої борні.

А. Максимович

***

"Українська вишиванка"

Вся в квітках, немов у шатах,
Неповторна і єдина,
Не знайти тебе у штатах,
Символ ти лиш України!

Дорога і серцю мила,
Українець кожен знає :
У тобі могутня сила,
І тебе він поважає!

Ти — неначе ясне небо,
Ти — немов  вишневий цвіт.
Ти на святі і у скруті!
Ти для нас як цілий світ!

Світ краси, любові, щастя,
Миру, ласки і добра.
Тебе забрати  в нас  не вдасться,
Бо ти лиш наша, ти одна!

Українська вишиванко!
Символ єдності, краси...
Ти неначе кава з ранку,
Наче крапелька роси.

Т. Головко

***

"Українська вишиванка"

Зроби: вдягнись з самого ранку,
Як небо пахне ще зірками,
Ти в українську вишиванку,
Живими шитими шовками.

Люби свою сорочку шиту,
В ній України вся родина.
Легенду бережи нажиту,
Вона, — як життєдайна днина!

Злюби, мов світло сонця з ранку,
Що йде до тебе від заграви,
Свою вкраїнську вишиванку,
Злюби — без поспіху й забави.

Тобі всміхнуться хмари сині,
В прийдешнім дні — найкращим
Скажи ще — Слава Україні!
Понад усе її, як любиш.

Вдягни сорочку-полотнянку,
Де ниток барви рукотворні
Іскряться сонцем спозаранку,
Як Україна, неповторні.

Микола Шерник

***

"Вишиванка"

Вишиванка — символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка — дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.

Вишиванка — писанка чудова,є
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.

Вишиванка — біль на п'ядесталі,
Слава, воля, єдність, віра — ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.

Біля річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь —
В плетиві надії, мрії, злато,
Загойдалась пісня поколіннь.

Колисанки не забудь дитино,
В серці вишиванку залиши…
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі.

Ю. Лазирко

Нехай свято День вишиванки пройде в незабутній атмосфері.

Також дивіться, які світові зірки носять вишиванку.  Цей стильний елемент гардероба вже давно з'явився у багатьох голлівудських селебриті і навіть членів королівських родин.