Сьогодні в соціальних мережах, в різних групах підтримки, на телебаченні, у профільних форумах люди все частіше стали підіймати тему особистих кордонів. Особливо це стосується відносин в родині між родичами. Ця тема стала найбільш актуальною після широкомасштабного вторгнення росії в Україну, коли багатьом родинам довелося об'єднатись під одним дахом. Дорослі діти, які вже мають свої сім'ї, знову почали жити зі своїми батьками і це стало приводом для багатьох конфліктів.
Сьогодні розбираємось у темі особистих кордонів в родині з
психологинею Анною Фесенко
, яка не тільки розказала про типи і види особистих кордонів, навела ознаки токсичних батьків, але й дала поради щодо того, як навчитись відстоювати свої кордони.
Що таке особисті кордони і які види цих кордонів бувають
За словами психологині,
особисті кордони
— це межі, які проходять між окремими особами, оточуючими людьми і великими соціальними системами. Вони потрібні для забезпечення балансу адекватних відносин, в яких люди поважають один одного, а також для того, щоб ми могли ясно відчувати і знати: хто я; де я, а де не я; де мої власні емоції, вчинки, думки, переконання, а де — чужі. Кордони також охороняють наш внутрішній світ від посягань ззовні.
Кордони можуть видозмінюватися в залежності від контексту та оточення, ставати міцними для одних людей та бути абсолютно розмитими для інших. Без чітких кордонів стосунки між людьми рідко приносять задоволення, а скоріше приносять розчарування та образу. Особисті кордони захищають ваше психічне здоров'я, — каже Анна Фесенко.
Існують види індивідуальних кордонів:
фізичні кордони — визначають ваш особистий простір стосовно приватного життя та власного тіла;
психічні кордони — відносяться до ваших думок, цінностей та переконань;
емоційні кордони — допомагають відокремлювати свої власні емоції від чужих чи нав'язаних вам;
матеріальні кордони — це стиль ваших стосунків щодо особистих предметів матеріального світу;
сексуальні кордони — захищають ваш рівень комфорту та безпеки під час сексуальної близькості;
духовні кордони — відносяться до ваших переконань в цій сфері.
А також існують типи особистих кордонів:
м’які —
людина, у якої такий тип кордонів часто страждає від порушення самоідентифікації, має розмите уявлення про власне "Я". Майже повна відсутність кордонів робить її більш вразливою до емоційних маніпуляцій, тому зазвичай з такими людьми жорстоко поводяться. Вони також почуваються відповідальними за проблеми інших. В основі м’яких кордонів лежить висока емоційність та глибока залежність від чужої думки;
пористі
— такі кордони лише вибірково захищають автономність людини, блокуючи часом потенційно корисні взаємодії з людьми і одночасно допускаючи токсичних людей у свій простір;
жорсткі
— такі люди закриті від інших, щоб ніхто не міг наблизитися ні фізично, ні емоційно. Вони часто уникають близькості з іншими і підтримують емоційно віддалені відносини;
Насправді жорсткі кордони часто є результатом захисту, оскільки ці люди вважають, що краще тримати інших на відстані, щоб уникнути можливого болю, який вони можуть завдати в майбутньому, — каже психологиня.
адаптивні (гнучкі, здорові)
— єдиний продуктивний тип, у якому людина створює гармонійні стосунки з іншими людьми, вона повністю контролює свою територію та змінює її параметри вибірково, в залежності від ситуації. Вона може сказати "ні" іншим людям без почуття провини і боргу, а також спокійно прийняти "ні" від іншої людини.
Така людина малочутлива до емоційного зараження, психологічного контролю та маніпуляцій з боку інших. Адаптивні кордони — це власна філософія життя, висока самооцінка, людина розуміє хто вона, які в неї цілі, які життєві правила та принципи і дотримується їх.
Ознаки порушення особистих кордонів
Анна Фесенко розповідає, що є певні ознаки, які вказують на те, що людина не вміє відстоювати власні кордони і через це можуть ставатися прикрі ситуації:
в пріоритеті у людини обслуговування потреб та почуттів інших людей;
люди не відчувають і не розуміють, що мають рівні права з усіма іншими людьми;
розмите уявлення про власну особистість;
вони не знають, що їм потрібно насправді або що вони відчувають;
вважають, що встановлення особистих кордонів є недопустимим, бо ставить під загрозу відносини, що склалися;
людиною керує страх втратити дружбу, кохання або схвалення іншими людьми;
людям важко говорити про те, чого вони насправді хочуть і чого потребують;
бояться, що їх осудять інші люди;
у відносини вкладають більше ніж отримують;
продовжують спілкування з токсичними людьми, поряд з якими некомфортно знаходитись;
довіряють більше іншим людям, ніж собі;
залежать від критики, чутливі до неї;
часто відчувають тривогу та провину;
людині соромно бути вразливою, проявляти почуття.
Наше життя починається саме з сім’ї, тому порушення особистих кордонів бере початок саме тут. І я би хотіла звернути особливу увагу на токсичних батьків, тому що такі батьки, на жаль, впливають на самоідентифікацію дитини та на її подальшу соціалізацію, — розповідає психологиня.
Як зрозуміти, що батьки токсичні
Також існує певний набір маркерів, який вказує на токсичну поведінку батьків:
неадекватні батьки
— вони часто поводять себе як безсильні та безвідповідальні діти. Дитина в такій сім’ї рано стає дорослою та рано намагається сама про себе піклуватись і "рятувати" своїх батьків, сестер, братів;
контролюючі батьки
— надмірний батьківський контроль може виглядати як обережність, турбота, піклування, але токсичні батьки у цьому випадку дбають лише про себе. Вони бояться стати непотрібними, а тому роблять так, щоб дитина максимально від них залежала, відчувала себе безпорадною;
батьки, що принижують дітей.
Такі батьки постійно ображають і критикують дитину часто безпідставно, або кепкують з неї. Це може бути сарказм, глузування, приниження, образливі прізвиська, і все це видається як турбота: "Я бажаю тобі добра і хочу допомогти тобі". Іноді такі приниження пов'язані з почуттям конкуренції;
батьки, які по відношенню до дитини проявляють різні види насильства
і вважають це нормою;
непогрішимі батьки
, які "ніколи не помиляються", "ідеальні", "завжди праві". Такі батьки сприймають дитячу непокору, найменші прояви індивідуальності як напад на них самих, тому й захищаються. Вони ображають і принижують дитину, руйнують її самооцінку та розмивають особисті кордони.
Такі деструктивні батьківські стратегії часто переходять і на доросле життя дитини, внаслідок чого дитина, коли стає дорослою, не може самореалізуватися, бути адаптивною в суспільстві та не може створити свою щасливу сім’ю. Така людина не уявляє, що має право на почуття власної гідності, на власну думку, на свої переконання, на недоторканність, право просити допомоги, коли вона потрібна, сказати "ні" всьому небажаному і жити своє життя так, як вона вважає за потрібне.
Як створити та укріпити особисті кордони?
За словами Анни Фесенко, насамперед потрібно усвідомити хто ви і що вам належить, сформувати свою філософію життя зі своїми правилами та принципами та дотримуватись їх у своєму повсякденному житті.
Для цього
надайте відповіді
на такі запитання:
хто ви?
що належить лише вам?
що вам подобається?
які ваші життєві цілі?
що вам потрібно для щасливого життя?
які люди мають бути біля вас?
з якими людьми ви в ресурсі?
з якими людьми спілкування токсичне?
яким чином вам організувати своє спілкування з батьками/родичами/начальниками/колегами так, щоб вам було комфортно, розуміючи що ви маєте право на своє життя, думки, погляди, дії?
які слова і вчинки, яка ваша життєва позиція допоможуть вам адаптуватись в соціумі комфортно для себе?
якою людиною ви тоді станете?
яким буде ваше життя?
Особисті кордони — це основа, фундамент особистості і від того, якими будуть ці кордони, залежить реалізація в багатьох суспільних аспектах життя.
Психологиня радить навчитись висловлювати свої бажання, діяти так, як відчуваєте, встановлювати емоційну дистанцію з іншими людьми в певних ситуаціях. Якщо ви почнете дотримуватись своєї філософії життя, своїх певних правил і принципів, то зможете одночасно бути адаптивним в соціумі та унікально проявлятись, а це запорука щасливого, реалізованого життя і досягнення найсміливіших цілей.
Важливо: вся інформація медичної тематики та інформація, що стосується здоров'я, розміщена на сайті
Хочу.ua
, має виключно інформаційний характер і не є медичними порадами. Будь-які поради медичного характеру, зокрема щодо прийому тих чи інших препаратів, може давати тільки фахівець. Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям, зверніться до лікаря.