Уникаючий тип прихильності: чому люди, які хочуть стосунків, самі відштовхують партнера?

Теорія прихильності пояснює чому люди, які хочуть стосунків, уникають близькості. Причина такої поведінки – уникаючий тип прихильності, сформований у людини в ранньому дитинстві.

Що таке уникаючий тип прихильності?

Люди з таким типом прихильності боятися зближення з партнером. Їм складно розкриватися людям та довіряти їм.

"Представники цього типу часто мають високу самооцінку і дуже незалежний характер. Однак їх над незалежність і сильні захисні механізми ускладнюють спілкування на інтимному рівні. Їм найбільш комфортні поверхневі зв'язки або короткострокові відносини, будь-які довгострокові зв'язки, як правило, мають відсторонений і егоцентричний характер. Позиція переваги часто може бути очевидна у людей з уникаючим стилем уподобання",

- каже клінічний психолог Карла Марі Менлі.

При скороченні дистанції та ближчому спілкуванні такі люди відчувають сильне бажання закритися та втекти, щоб зберегти свою незалежність.

Уникаючий тип прихильності формується у людей у ранньому дитинстві. Це діти відсторонених та холодних батьків, які виросли з упевненістю в тому, що близькість призводить до болю та розчарування, тому її краще уникати.

"Дорослі з уникаючим стилем прихильності, здається, цілком задоволені тим, хто вони та де вони знаходяться. Вони можуть бути дуже товариськими, легкими на підйом і веселими. Крім того, у цих людей може бути багато друзів та/або сексуальних партнерів. Уникаючі дорослі, як правило, незалежні. Їх самооцінка висока, і вони не покладаються на інших у пошуках впевненості чи емоційної підтримки.Такі люди можуть інвестувати у свій професійний розвиток і, ймовірно, будуть зміцнювати свою впевненість у кожному особистому успіху. Здається, вони контролюють ситуацію",

- кажуть фахівці The Attachment Project.

Ознаки уникаючого типу прихильності

Команда WebMD Editorial Contributors вважає, що у людей будь-якого віку з уникаючим стилем прихильності можуть виявлятися симптоми депресії та тривоги. Представники цього уникають фізичних і зорових контактів, їдять ненормально чи безладно і мало звертаються по допомогу.

Для уникаючих дорослих також характерні:

• проблеми з вираженням чи почуттям своїх емоцій,

• дискомфорт при фізичній близькості та дотику,

• звинувачення партнера зайвої нав'язливості чи прихильності,

• відмова від допомоги або емоційної підтримки з боку інших,

• страх, що близькість з партнером завдасть їм болю,

• почуття особистої незалежності та свободи, яке важливіше за партнерство,

• спокійний і холоднокровний вигляд у типово емоційних ситуаціях.

Як виправити уникаючий тип прихильності?

Повністю виправити тип прихильності, набутий у дитинстві, на жаль, не вийде. Але можна скоригувати деструктивну поведінку. Робити це потрібно разом із профільним фахівцем – психологом чи психотерапевтом та провести роботу над собою:

• Зрозуміти суть стосунків із батьками. Для цього потрібно згадати свою реакцію на ставлення батьків у дитинстві.

• Проаналізувати свої стосунки – і поточні, і попередні. Виділити в них загальні патерни та зрозуміти реальну потребу у відносинах.

• Підняти самооцінку та навчитися любити себе.

• Навчитись відкрито говорити про потреби.

Раніше ми розповідали про тривожний тип прихильності. Тривожні партнери зазнають панічного страху розриву навіть без видимих причин.