Вже у суботу, 9 вересня, будемо відзначати День українського кіно. Тож ми у редакції вирішили зробити добірку українських стрічок, які не тільки вже знято, а й активно готують до показу на екранах кінотеатрів.
При цьому всі ми добре розуміємо, що вихід вітчизняних фільмів у сьогоднішніх реаліях – автоматично прирівнюється до справжнього дива. Отже, давайте підтримаємо своїх!
Цю стрічку знято у копродукції аж з трьома країнами: Італією, Чехією та Молдовою. За сюжетом, помирає мама італійського хлопчика Майка. Але мама – українка, і за заповітом її прах треба розвіяти у рідних місцях: в глухому селі у Карпатах. Але Майку доведеться не тільки виконати цю місію, а й з рідним дідом Михайлом познайомитися – дуже специфічною людиною, про яку простіше сказати: двинутий на всі клепки (його блискуче грає Богдан Бенюк). Забувся сказати, української Майк не знає – ані словечка.
Фільм зняв грузинський режисер Заза Буадзе, за плечима якого такі відомі українські стрічки як “Червоний” та “Мати Апостолів”.
“Шлях поколінь”
Фільм знято за сценарієм Михайла Ухмана – військового журналіста та письменника. Це історія Назара – звичайного чоловіка, який ніколи не думав, що війна прийде в його дім. А сам він – вдягне однострій та візьме зброю до рук. У стрічці два часових пласти: сучасна війна та часи Визвольних змагань, коли вояки УПА чинили опір червоній армії. Два пласти, які мають точку перетину у сьогоденні.
Зйомки проходили на Донеччині – неподалік від фронту, а також у Києві та на Волині. До речі, в кадрі багато справжніх військових, які, по суті, грають самі себе (також у “Шляху” знялися легендарні повстанці: Ганна Абрамчук-Зелена та Степан Петраш). Саму ж стрічку зроблено на гроші нашої діаспори з Канади та небайдужих українців.
Коли брешеш замовнику – це некрасиво. Але коли ти брешеш людині з криміналу, та ще й береш його гроші за роботу, то вже зовсім “ні в які ворота”. Проте саме так недалекоглядно (простіше кажучи – тупо) і повівся сценарист Іван Герасімов (Владислав Мамчур). Що залишається у такому випадку? Розчинитися у світі – тобто зібрати манатки та кудись заховатися. Сказано зроблено – по дорозі “в нікуди” Іван зазирає в генделик, де й надовго застрягає, починаючи… створювати нову реальність. На печатній машинці, яку йому люб’язно подали у закладі. І будуть у тій реальності фатальні жінки, запальні танці і… багато горілочки.
На фестивалі “Кінолітопис” стрічка отримала кришталевий “Приз глядацьких симпатій”. Фільм зняв Тарас Дудар, відомий за серіалами “Дільничний з ДВРЗ” та “Продається будинок із собакою”.
“Велика прогулянка”
Події фільму розгортаються на галявині, куди одночасно прибули дві родини – інтелігентних Драгоманових та бізнесменів Наливайченків – відпочивати та пікнікувати. Зрозуміло, що кожен з представників цих поважних родин вважає це райське містечко своїм. І саме його мангал повинен бути “центральним”. Слово за словом і шашличній день перетворюється на справжню бійку!
У головних ролях – “квартальщиця” Олена Кравець та Юрій Ткач. Фільм зняв Олег Зборовський, у фільмографії якого такі серіальні проєкти як “Юрчишини 2” та “Ворожка”.
Коли тебе постійно ламають: люди, обставини, саме життя, то в тебе є лише два варіанти: вмерти або вистояти. Це фільм розповідає болючі історії двох жінок, що як ті звірі – мають надтонкі шкіри… Разом вони об’єднуються, щоб протистояти усьому світу. Це доволі похмурий трилер (жанр, до речі, не частий у вітчизняному кіно) про біль, страхи, пекельну самотність та складність вибору…
Як стверджують самі творці стрічки, в ній все працює на сюжет та героїнь:
У нашому фільмі немає жодної випадкової речі, жодної випадкової фрази, жодного непродуманого руху.
У головній ролі знялася зірка драми “Коли падають дерева” Анастасія Пустовіт.
“Перший код”
Документально-ігрова стрічка, що розповідає історію українських айтівців – від 50-х років і по сьогодні, коли наші хакери завзято борються з росією. Історія про те як зароджувалася IT-сфера, як вона розвивалася, чого досягла і хто стояв біля її витоків.
У зйомках проєкту взяли участь представники компаній Techiia holding, Sigma Software Group, SoftServe, а також представники Інституту кібернетики імені Глушкова НАН України та Міністерства цифрової трансформації. Також у рамках промо фільму, в Києві було відкрито тематичний мурал, який створив художник Андрій Ковтун (автор муралу “Привид Києва” на Подолі). Що цікаво, свого часу Андрій працював на збірці PC, тож тема IT йому близька.
