Щороку 29 серпня українці вшановують пам'ять Героїв, які стали на захист рідної країни з моменту нападу рашистів. Їхні історії вражають. Про їхні подвиги повинен знати кожен. Для вас — розповіді Героїв, які першими почали боронити Україну в АТО.

Кожна жива історія воїна-захисника України — дивовижна. Ними захоплюється весь світ і бере приклад мужності та патріотизму. Для вас — підбірка розповідей Героїв, які були озвучені під час онлайн-марафону Arts&Rights, пише life.pravda.com.ua.

Олександр Терещенко — заступник міністра у справах ветеранів, учасник бойових дій на сході України, "Кіборг"— захисник Донецького аеропорту

Герой пригадує свій візит на Чернігівщину, де одна жінка зробила музей зі свого дому. Справа в тому, що її чоловік загинув на Сході, і вона вирішила віковічнити пам'ять про нього.

На моє переконання, саме пам’ять має бути живою... Цей чоловік був механіком механізованої бригади, загинув під час обстрілу. Він просто пішов захищати, робити те, що він може,

— зазначив Терещенко.

Наталія Дубчак — координаторка проектів Департаменту військового капеланства УГКЦ для родин військовослужбовців, родичів полеглих Героїв, майор у відставці, мама загиблого військовослужбовця

Пані Наталя пригадує, як через півроку після загибелі сина почала займатися волонтерською діяльністю та спілкуватися з родинами. З її слів, Сашко завжди мріяв бути військовим, тому що ріс у сім'ї, де батько служив військовим моряком.

Сашко народився в Росії, перша його мова була російська. Вже коли ми перебралися до Україи і він перейгшов свідомо на українську мову, він жартував: "Мам, знаєш, я вже тоді в дитинстві відчував, що це не моя мова і тому вона мені в школі так не йшла,

— згадує Наталія.

З її слів, після розпаду Радянського Союзу, чоловік переїхав у Білорусь, а вона з 2 дітьми повернулися до Києва і почала нове життя.

Життя так розпорядилось, що я теж стала військовослужбовцем, прийняла присягу на вірність народу України, Сашко так само продовжував бачити військове життя, на нього це дуже вплинуло,

— відзначила мама Героя.

Пригадує, як її син буквально пересварився з військкоматом, аби його взяли на службу. Хлопець не підходив за станом здоров'я.

На військову службу його не брали, у нього було викривлення хребта. Він навіть влаштував скандал у військкоматі, говорив, що бути військовим – це його мрія. І це був той час, коли всі "косили" як могли – а він захотів служити,

— резюмувала Наталія Дубчак.

Сталіна Чубенко — волонтерка, мама Степана Чубенка, Народного Героя України, 16 річного патріота з Краматорська, закатованого терористами самопроголошеної "ДНР"

Часто питають: за що ж його вбили? 16-річний пацан, ще зовсім дитина. За що? За Україну. За любов до своєї країни,

— розповідає пані Сталіна.

З її слів, бути патріотом на Сході Україні набагато складніше і небезпечніше, ніж в будь-якому іншому регіоні. Під час окупації самопроголошеними республіками вона із сином пропагували свободу України та навіть знімали прапори так званих “ДНР”.

Липень для нас це завжди 2014 рік. Ми проживаємо зі своєю дитиною весь цей розстріл. Люди ж по-різному йдуть з життя... А коли в останні хвилини, а то й в останні дні життя, як було у Стьопи, навколо тебе одні вороги, які тебе ненавидять, б’ють, катують…

— пригадує мати Героя.

Нагадаємо, раніше ми писали про історію Дня захисників України. В цей день усі схиляють голови перед загиблими Героями, які протистояли рашистам.

life.pravda.com.ua