Щемливі виступи перед військовими та українізація шоубізу: інтерв'ю з фронтменом гурту "СКАЙ" Олегом Собчуком. ЕКСКЛЮЗИВ

Вже 26 травня у столиці України відгримить великий концерт гурту СКАЙ, квитки на який може виграти кожен охочий. А перед тим, як пройнятися живим виконанням патріотичної пісні "Напролом" або ж легендарної "Тебе це може вбити", HOCHU.ua поспілкувалося з фронтменом гурту Олегом Собчуком. Про концерти для військових, українізацію шоубізнесу і творчий шлях гурту СКАЙ — читайте нижче.

• Що стоїть за створенням гурту СКАЙ?

Стоїть величезне бажання, віра, купа роботи — як над собою, так і над матеріалом, над всім. Багато людей допомагало, багато заважало.

• Чи були за понад 20 років існування думки завершити співпрацю з іншими учасниками, розпочати сольну кар’єру?

Звісно, були. Вони трапляються у всіх. В періоди зневіри, втоми, в складні періоди. Але це не стосується, наприклад, теперішнього періоду під час війни. Тут навпаки. На фоні бажання допомагати і перемагати — все інше стає не таким суттєвим.

• Чи пригадуєте конкретний момент, коли ви остаточно відчули популярність гурту та безпосередньо вас, як одного із засновників?

Звісно, були різні періоди — актуальність більша, актуальність менша. Тому що не існує такого, що завжди все стабільно. Тобто це такими хвилями. Якщо ми говоримо про понад 20 років існування гурту. Я можу сказати що, так, я відчував, і більшу популярність, і меншу популярність. І більше відповідальності, і ще більше відповідальності (сміється — ред.). Обов’язки ніколи не зникали, вони лише збільшувалась, тому що чим більше популярність — тим більша відповідальність.

• На вашу думку, зараз артистам важче стати впізнаваним, чи втримати популярність та зацікавлення з боку аудиторії?

Важче втриматись. Взагалі, якщо чесно, мені не подобається слово "популярність". Важливо, аби просто приходили на концерти та знали мої пісні.

• В цьому році ви увійшли до складу національного журі Євробачення. Чому вирішили віддати 12 балів саме Швеції? Чи всі члени журі погоджувались з таким рішенням?

Під час голосування ми враховували всі наявні фактори.

• Чому Україна вирішила не давати жодного бала представнику Фінляндії, адже саме він цьогоріч став справжнім фаворитом глядачів? Як вам особисто виступ представника Фінляндії?

 Взяв на озброєння, як можна робити, як не можна.

• В Мережі вже ширяться теорії змови щодо перемоги саме Швеції на Євробаченні 2023. Мовляв, наступного року виповнюється 50 років від дати виграшу швецького гурту "АВВА" і таким чином організатори нібито спробували підтасувати результати, щоб Євробачення 2024 проходило саме у Швеції. Як ви вважаєте, ці домисли можуть бути правдою чи це повна нісенітниця?

Не коментую домислів чи пліток взагалі.

• Повернемося до вашого гурту. Не секрет, що солістам завжди дістається більше уваги від публіки. Чи були на цьому фоні непорозуміння з іншими учасниками гурту?

На початку, скажімо, був якийсь контраст. Я ніколи взагалі не заперечував проти цього та намагався показати їм, що це величезна відповідальність та купа роботи. Все дуже легко вирішувалось, коли хлопці отримали розклад піар-активностей, які є у соліста, де треба бути на прямих ефірах о 7-ій ранку в іншій частині міста, або щось подібне. Місяць, і їхнє бажання бути популярними суттєво зменшилось.

Тому на етери ходив я (сміється - ред.), хтось мусив ходити. Насправді це дуже серйозна робота, повірте, і хочеш не хочеш, які б в тебе гарні пісні не були — ти все одно мусиш їх донести до слухача. А щоб це зробити — потрібно піти на телебачення, на радіо, потрібно приділити цьому час, і розказати про це, ось і все. І на це треба витрачати реально, дійсно багато сил, часу, і це продовжується роками. Тому про розподіл популярності, хлопці з часом це побачили, зрозуміли, і всі знають що я ніколи не скупився на популярність для інших членів гурту. Якщо вони хочуть — хай роблять. Не хочуть — не роблять. Але я своє діло знаю.

• Ви часто виступаєте перед військовими. Які емоції супроводжують вас у ці моменти? Наскільки відрізняються такі виступи від звичайних концертів?

Часто їздимо до захисників, але багато просто не афішуємо. Через обставини, логічно. Особливо це стосується госпіталю, або коли ти на передовій. Але справді це дуже щемливий момент, наприклад, коли тобі військовослужбовець, не маючи кінцівок, розказує якісь веселі історії, сміється, а в тебе сльози на очах. Розумієте про що я? Тобто він, отримавши поранення, в госпіталі, без кінцівки, або навіть двох, він виглядає як щаслива людина. І ти в цей час розумієш, наскільки примітивні твої проблеми. І це настільки величезна повага до цієї людини, що просто на очах з’являються сльози. Настільки сильні відчуття просто.

• У багатьох артистів, як правило, є свій райдер. Що входить у перелік "обов’язкового" у райдері СКАЙ?

Коли діти виросли, ми забрали з райдеру Kinder. Фіолетових M&M'S теж вже немає, тому і їх довелося виключити. Насправді все дуже просто. З часом зайве забирається, нам не потрібно багато чого. Ми більше не орієнтовані на такий собі "побутовий" райдер, що стосується гримерної — він спрощений. А от технічний райдер вже складніший, тому що з часом для професійного звучання потрібні кращі технічні умови, кращий звук, світло, шоу, екрани, такі запити завжди тільки збільшуються. Ми ростемо в технічному плані, і тому автоматично з нашими вміннями росте і розуміння, наскільки це важливо.

• На вашу думку, в українському шоубізі високий рівень конкуренції, чи все ж таки вважаєте, що слухачів "вистачить на всіх"?

Якби я цим переймався, то я б не зміг би писати пісні. Є конкуренція, вона всюди є, і це нормально, я до конкуренції абсолютно нормально ставлюсь. Якщо я бачу в когось кращу машину, то мене це мотивує краще працювати, аби заробити на кращу машину, а не для того, щоб зіпсувати цю машину, тому сусіду, так? В мене до конкуренції здорове відношення, я вважаю що це нормально. Ось і все. Тобто кожен має покращуватись, для того, аби якомога професійніше робити свою роботу.

Рівень конкурентності для кожного різний, але завжди є до чого рухатись. От, наприклад, я надихаюсь новинами про нашу перемогу, кількістю людей на концертах, які не дивлячись на тривоги у прифронтових містах, не бояться приходити, донатять на Збройні сили, на операції для наших бійців. Я надихаюсь нашими воїнами, надихаюсь усіма хто пришвидшує нашу перемогу — приймаю безпосередньо у цьому активну участь. Це мотивує рухатись у професійному напрямку, більше працювати.

• Яким ви б хотіли бачити український шоубізнес через 5 років? Що на це може вплинути?

Зараз мені подобається те, що робиться. Шкода, що такою ціною, але нарешті в українському шоубізнесі рівень україномовних пісень, україномовного контенту став дуже високий. Це приємно, і дуже добре для нашої країни. Дай боже, щоб так було і надалі, після нашої перемоги. Але все одно треба ще багато працювати.

• Раніше ви казали, що повернетесь на гастролі на росію виключно після того, як звідти зникне путінський режим. За понад рік повномасштабної війни ваші думки не змінилися? Чи можливо фатальні наслідки війни повністю відбили бажання мати справу з мешканцями країни-агресорки?

Це абсолютно відбите бажання мати будь-яку справу зі всім, що стосується росії. Взагалі, зараз повністю запустився процес відторгнення всього російського, абсолютно неважливо, яке воно. Мені не потрібно звідти нічого.

• Вже неодноразово ви висловлювались про колег, які почали співати українською тільки після початку повномасштабного вторгнення. Ваша позиція є досить радикальною. Проте, артистів, що випускали пісні російською, — переважна більшість в нашому шоубізі. Як ви дивитесь на те, що вони почали перекладати свої хіти? Чи можливо було б краще лити "новий фундамент", повністю відмовитися від минулого репертуару та націлитися на українізацію вже з новими проєктами?

Однозначно це плюс, що вони почали це перекладати. Це добре, тому що їхня аудиторія буде бачити цей приклад, і скоріш за все, інші люди теж перейдуть на українську мову. А це прекрасно. Єдине питання — чому їм для цього потрібні були впровадження законів і початок повномасштабної війни? Якщо цього всього не було, то вони б цього і не робили. Але в загальному, сам факт, що вони це роблять — це вже добре. Чим більше наших — тим менше їхніх. Тому однозначно краще пізно, ніж ніколи.

• Слідкуєте за реакцією на вашу творчість у соцмережах? Як би ви описали своїх шанувальників?

Коли є час — слідкую, але не можу це робити на постійній основі. Описав би думаючими, чутливими, світлими, сильними. Я не кажу за всіх, але більшість — точно такі.

• Що варто чекати шанувальникам від гурту СКАЙ після перемоги? Вже плануєте нові проєкти, альбоми, можливо масштабні гастролі?

В нас зараз головна ціль — це, по-перше, зібрати на концертах якомога більше донатів для нашої армії та для поранених, а по-друге, це донести до людей, особливо в російськомовних регіонах, що ми маємо зробити Україну — українською. Розмовляймо українською, в нас є своя мова. Навіщо нам чужа, ворожа? Але і за кордоном треба теж доносити цю інформацію, як до наших українців, так і до іноземців, щоб вони знали: хто ми, що ми, куди ми, для чого ми, які ми.

• Що можете побажати читачам HOCHU.ua?

Я хочу побажати шукати хороше. Допомагати перемагати, не копатися в собі, не витрачати даремно час, бо депресія з’являється лише від кількості зайвого часу. Я хочу побажати міцного здоров’я, роботи над собою, пошук хорошого, кохання, і звісно, перемоги нам усім.

Нагадаємо, гурт СКАЙ був створений ще у 2001 році, а своє 20-річчя він відзначив  великим ювілейним концертом. У супроводі симфонічного оркестру Збройних Сил України та хору, гості почули кращі хіти рок-легенди.