По-перше, велике дякую за емоційну реакцію на мою пісню. Я знав, що буде багато відгуків, але дійсно недооцінив, скільки людей захочуть описати своє враження та дати оцінку мені як людині, чоловіку, українцю та біологічній істоті. По статистиці бачу що третині слухачів сподобалось, а двом третинам ні. Тож хочу окремо подякувати тим, кому зайшло, і вони зволіли написати про це коментар. Я справді всім вам дуже вдячний, бо казати не те, що всі хочуть почути, набагато важче, ніж гуртом рвати когось. По-друге. Зміст пісні. Кажуть, що якщо хтось не зрозумів, які меседжі ти заклав, то ти погано їх висловив. Згоден, але лише частково. Кожний читає текст і слухає пісню через призму особистого досвіду, виховання, освіти та інтелекту. І хоча нібито все написано такими простими фразами, але головна ідея звісно не в тому, що хтось буквально вважає зрадою, якщо в тебе немає вус, як у Тараса Шевченка чи якщо ти сало не єси. Безглуздо зараз розбирати кожен рядок і намагатись пояснити, що хтось щось не так зрозумів, що це гіпербола чи ще щось. Це пісня, а не прес-реліз, політична заява чи відповідь на запитання в інтерв’ю.