Кулинарная колонка Оли Мончук. Как испечь круассаны в домашних условиях

Круассаны  — это наша любимая выпечка, которая стойко ассоциируется с завтраком, французским шармом и, конечно, удовольствием. Найти настоящие воздушные и в то же время мягкие круассаны, с пропеченной корочкой не легко, а попробовать испечь самостоятельно — настоящий вызов. Но наш блогер Оля верит в нас, и дает подробный пошаговый рецепт выпечки круассанов в домашних условиях. Получилось у Оли  — получится у тебя!;)

Напомним, что Оля уже поделилась с читателями ХОЧУ.ua рецептами такой выпечки: шоколадный тарт с пряными грушами, овсяный пирог с яблоками, шоколадно-тыквенный кекс, мини-чизкейки с вишнями, торт-пирожное с заварным кремом.

Знакомьтесь, Оля Мончук, журналист, 30 лет, город Ивано-Франковск. Эта стройная и утонченная брюнетка уже два года ведет свой авторский блог под названием "Кулінарні варіації вар''ятки". А теперь Оля будет еще и радовать своими оригинальными рецептами на страницах ХОЧУ.ua.

Оля Мончукгастроблогер

Тут я описуватиму свої кулінарні експерименти та експромти. Адже смачні страви — моя пристрасть і життя. Перший свій кулінарний шедевр "Чорний торт" створила в 4 роки, щоправда з піску:). Ніхто його не пробував, але всі тішилися. Тож в цьому інтернет-просторі теж готуватиму. Світ без супів та тортів був би прісним та нецікавим. Тож усім смачного і вдалих кулінарних експериментів та експромтів!

Круасани… Так і бачу себе в Парижі у затишній кав’ярні з горнятком ароматної кави в одній руці, і з теплим круасаном в другій… Неймовірно смачні мрії. Сподіваюся, зовсім скоро зможу втілити цю візуалізацію в життя і спробувати справжні круасани в кулінарній столиці світу. А поки-що пропоную приготувати круасани на власній кухні. Запасайтеся терпінням, ми починаємо.

Не уявляю собі людини, котра може не любити цю класичну французьку випічку. Я особисто їх обожнюю, а найбільше класичний варіант – без начинки. Сьогодні пропоную вашій увазі два варіанти цих французьких рогаликів – з шоколадом і горіхами та без начинки.

Зізнаюся, до круасанів мені треба було „дозріти”. Адже розуміла, що це саме той вид випічки, який потребує чимало часу і знань невеличких секретів, які подекуди вирішують все. Звісно, можна було не паритися, купити готове слойоне тісто і „забабахати” щось схоже на круасани. Втім, категорично не хотіла йти легким шляхом і десь впродовж тижня вишукувала рецепти цих неймовірно смачних рогаликів. Тож сьогодні приготуємо справжні французькі круасани з начинкою та без, за рецептом неймовірно харизматичної і талановитої канадської кондитера і телеведучої Анни Олсон. Саме завдяки її порадам і ґрунтовному відео-рецепту у мене все вийшло з першого разу. Забігаючи наперед, скажу, що я в захваті від результату.

Круасани найкраще готувати на вихідні або тоді, коли ви принаймні один день зможете дозволити собі сидіти вдома. Загалом процес приготування цієї диво-випічки не є надзвичайно складним, просто вимагає до себе уваги через певні проміжки часу. І про час, загалом процес приготування круасанів у мене зайняв півтора дні. Але цей час можна як скоротити, так і розтягнути. Але про все по черзі.

Інгредієнти:

1 скл. теплої води,
0,5 скл. молока,
3,5 скл. пшеничного борошна вищого ґатунку,
5 ст. л. цукру,
2 ч. л. (7 г) сухих швидкорозчинних дріжджів,
1,5 ч. л. солі,
250 г + 2 ст. л. вершкового масла жирністю 82,5%.

Для начинки:

100 г порізаних горіхів,
100 г шоколадних крапель або порізаного шоколаду.

Для змащування:

1-2 білки,
1-2 ст. л. молока або води,
1 ст. л. цукру,
0,5 ч. л. кориці.

Воду і молоко вилити в чашу комбайна, туди ж просіяти борошно, додати цукор та дріжджі.

Включити комбайн на заміс тіста, коли компоненти почнуть з’єднуватися додати сіль. Не варто додавати цей компонент одразу, адже він може помішати „роботі” дріжджів.

Коли тісто вже почне замішуватися додати 2 ст. л. масла, продовжувати місити. Коли тісто почне відставати від стінок, — воно готове.

Викласти тісто на посипану борошном поверхню, розрівняти в пласт.

Перекласти тісто на деко застелене пергаментом, накрити кухонним рушничком, зверху – харчовою плівкою і залишити при кімнатній температурі на 1,5 години.

Коли час вийде перекласти тісто до холодильника. Тут його варто тримати від 1 до 8 годин. Чим довше тісто вистоїться в холодильнику, тим краще. Я тримала 4 години.

Можемо приступити до приготування масла. Рекомендую заздалегідь витягнути масло з холодильника, щоб воно було кімнатної температури. Так з ним буде легше працювати. З масла нам треба буде сформувати квадратний пласт десь 18 на 18 см. Для цього спочатку виклала масло у форму відповідного розміру застелену пергаментом і розрівняла.

Тоді витягнула пергамент з маслом з форми, накрила його іншою частиною пергаменту і злегка розкачала масло, щоб пласт вийшов однакової товщини.

З допомогою ножа вирівняти краї квадрата, поставити до холодильника. Але за годину до першого розкачування тіста рекомендую витягнути його звідти.

Витягнути тісто з холодильника, воно має підрости.

Перекласти тісто на посипану борошном стільницю і розкачати в квадратний пласт.

На середину поставити масло, так щоб його кути вказували на сторони квадрата-тіста.

Завернути тісто, запечатуючи масло в конверт.

Розкачати тісто в довгий прямокутник, вдавлюючи масло в тісто.

Скласти тісто втроє, по черзі загортаючи краї до середини.

Знову перекласти тісто в деко з пергаментом, накрити рушником і плівкою і поставити до холодильника на час – від 1 до 8 годин. Правило незмінне – чим довше, тим краще. Також тримала 4 години. Після витримування тісто знову підросте.

Знову перекласти тісто на стільницю і розкачати прямокутник, скласти його втроє і ще раз злегка розкачати. Якщо добре придивитися, то крізь тісто просвічуватимуться кусочки масла, так і має бути:). Перекласти тісто на деко з пергаментом і знову – до холодильника від 1 до 8 годин. Цього разу тримала на холоді 8 годин.

Тісто викласти з холодильника, розділити на 2 частини. З однієї частини розкачати прямокутний пласт.

Розділити його на дві рівні горизонтальні частини, з кожної „смужки” нарізати трикутники.

На широкій частині кожного трикутника зробити невеличкий надріз, для того, щоб круасани краще пропеклися всередині.

З кожного трикутника скрутити рогалик, злегка відтягуючи тонкий край.

Для круасанів з начинкою, на широкий край, який не забуваємо надрізати, викласти шоколад та горіхи і завернути рогалик.

Викласти круасани на деко вистелене пергаментом, зберігаючи дистанцію між виробами, накрити кухонним рушником і залишити підходити в теплому місці на 2 години, найкраще поставити біля духовки, увімкненої на низьку температуру.

За цей час рогалики мають збільшитися в розмірі.

Цукор змішати з корицею, відкласти. Білок злегка збити з молоком чи водою.

Перед випіканням змастити круасани білком, а ті що з начинкою ще й посипати сумішшю кориці та цукру.

Пекти в розігрітій до 200 градусів духовці 20-25 хвилин.

Під час випікання моя кухня наповнилася неймовірним ароматом, який складно передати словами. Мабуть, саме так пахне у французьких кондитерських.

Особисто для мене процес приготування круасанів виявився доволі простим, головне в’їхати в суть.

Смак домашніх круасанів компенсує усі затрачені зусилля. Це справді щось неймовірне. Скажу відверто і без зайвої скромності, смачніших круасанів я ще не їла. Але майте на увазі, що найсмачніші круасани – свіжі, на третій-четвертий день можуть взагалі засохнути. Втім, це теж не біда, їх можна „оживити” в духовці чи мікрохвильовці.

В одному з кулінарних блогів, де також знайшла рецепт круасанів, його авторка радила брати кисло-вершкове масло 82,5%, таке масло я знайшла наступного дня після того як спекла круасани:), тому готувала зі звичайного солодко-вершкового, звісно, жирністю 82,5%. Все вийшло добре. Трішки пізніше спробую приготувати на кисло-вершковому і порівняти, можливо, з ним буде легше працювати. Продовжуючи тему масла, зауважу, що на маслі під час приготування круасанів не варто економити, адже це секретний складник цієї страви, який відповідає за всю магію з тістом.

І на закінчення, найголовніше запитання: чи пектиму круасани ще? Однозначно, так. Насамперед, як я уже писала, процес приготування цих чудових французьких рогаликів не такий вже складний, головне мати вільний день-два, щоб могти з ними „побавитися”. А от їхній неймовірний смак, безперечно, буде змушувати пекти їх ще і ще, адже, де б я не куштувала круасани, домашні таки смачніші.