Музей бриндзі, хата-ґражда та дегустаційний зал сиру: знайомимося з туристичними маршрутами "Гуцульських сирних плаїв"

Отдых и путешествия

Иванна Пашкевич

Журналист

"Їсти й пити, і хороше походити" — цитата з однієї відомої української казки, але, як на мене, вона дуже влучно підходить для опису моєї нещодавної мініподорожі, де я завдяки команді проєкту "Гуцульські сирні плаї" мала змогу відвідати найпривабливіші туристичні точки Закарпаття й дізнатися всі секрети виготовлення традиційних гуцульських сирів — гуцульської овечої бриндзі та гуцульської коров'ячої бринзи.

Я вже розповідала вам загальну інформацію про проєкт "Гуцульскі сирні плаї". У цьому ж матеріалі хочу познайомити вас з декількома локаціями, які входять до культурно-туристичного маршруту проєкту, та поділитися враженнями від відвідування цих місць.

Музей гуцульської бриндзі — візитна картка Рахівщини 

Музей гуцульської бриндзі особливий тим, що тут можна не тілки дивитися на експонати, а, на хвилиночку — їсти їх! Про це ми дізналися від власниці музею та чарівного гіда — Ольги Шкуро.

Наші туристи можуть дізнатися про магію виготовлення високогірних сирів, а також про те, що таке будз, кльиг, а головне — зможуть пригоститися експонатом, бо "Музей гуцульської бриндзі — це єдиний музей, експонати якого можна їсти,

— розповідає пані Ольга.

Але родзинкою екскурсії є використання сучасних технологій. Нам запропонували поринути у світ віртуальної реальності (завдяки окулярам) та опинитися на полонині, де можна побачити випас овець й дізнатися все про вівчарство.

Вартість входу до музею — 80 грн для дорослих, 50 грн — для дітей та студентів, безкоштовно — для учасників АТО та дітей вівчарів. Можна також замовити екскурсію з дегустацією, до якої входить закарпатське вино, куліш з бриндзею, сир вурда та інші смачні страви. Таке задоволення буде коштувати 250 грн.

"Роза Вітрів" на Лисій горі

Наступною локацією, куди ми відправилися, стала "Роза Вітрів" — саме так рахівчани назвали мальовниче місце на Лисій горі. Тут нас нагодували дуже смачною традиційною угорською стравою  — бограчем, напоїли вином і наливками. Тим часом екскурсовод Василь Небела з нами багато жартував, ділився цікавими історіями, загалом, не давав нудьгувати ні на хвилину. І, найголовніше, здійснилася моя мрія дитинства — я побачила, як випасають овець.

"Франко №3"

Заклад "Франко№3" у Рахові — гастрономічний рай для сироманів. Особливим відкриттям для мене стали японські роли з вурдою, маринований у меді будз та бутербродна намазка на основі бриндзі з овочами. Рецепти останніх двох, до речі, належать учаснику шоу "МастерШеф.Професіонали" Радеку Конечни. З ним ми також познайомилися. Але це далеко не всі страви, якими нас пригощали.

Полонина Кринта "Сироварня"

На полонину Кринта, яка розташована на висоті близько 1300 метрів, спочатку ми добиралися на ГАЗі, водієм якого був наш гід Віталій Спаський. Потім йшли пішки близько години. Для мене це був ще один виклик, тому що раніше я ніколи не підіймалася в гори. Віталію хочеться висловити окрему вдячність: за підтримку, терпіння, почуття гумору та за водійську майстерність.

Біля самої сироварні нас зустрів звуками трембіти ватаг Василь, який пильнує господарство. Нас нагодували смачнющими сирами (200 гривень за 1 кг), напоїли запашним чаєм, а головне — показали всі етапи виготовлення будзи та вурди.

Вартість екскурсії з обідом на полонині на одного коштує 300 гривень. Якщо ж ви вирішили туди добиратися самостійно, то прайс буде — 100 гривень.

"Копальня Бриндзи"

Хочете відчути себе як вдома? Тоді обов'язкововідвідайте дегустаційний зал "Копальня Бриндзи", власники якого надзвичайно приємні й доброзичливі. Тут можна посмакувати та придбати наступні продукти:

  • гуцульську коров'ячу бриндзу;

  • овечу бринзу;

  • твердій сир, витриманий по 2 місяці — Каччота, Гауда;

  • копчений сир;

  • свіжий сир;

  • полонинське сало;

  • сир косичка;

  • мед;

  • хліб;

  • вино;

  • самогон.

Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини

У мальовничому селі Криворівня знаходиться етнографічний музей старожитностей Гуцульщини, власник якого — кандитат історичних наук Ярослав Зеленчук.

Ярослав познайомив нас з власною великою колекцією давніх речей, старожитностей, видами діяльності гуцулів, світлинами різних часів та багатьма іншими цікавими експонатами.

Потрапити до музею можна у будь-який час за попередньою домовленістю.

Хата-ґражда

І завершила нашу мандрівку хата-ґражда на горі Ігрець — традиційна гуцульська садиба, де житлові і господарські будівлі утворюють замкнутий, зазвичай, прямокутний дворик.

Господиня ґражди — Люба Марусяк, яка мешкає тут разом із батьком Миколою, чоловіком та трьома доньками. Цей будинок побудований майже століття тому — у 1925 році.

Власники нас дуже тепло зустріли, нагодували різноманітними сортами сирів та пригостили запашним гірським чаєм. Нам було так затишно та добре, що ми ледь не забули про поїзд додому.

До Києва я вже повернулася надхненна, сповнена оптимізмом, ідеями та сувенірами на згадку про подорож.

Вдячна Асоціації журналістів і блогерів  Travel Press Club  та проєкт  "Гуцульські сирні плаї"  за організацію поїздки та можливість відчути карпатську атмосферу.

ВАЖЛИВО

Не забувайте, що з 21 жовтня в Україні діють нові правила перевезень. Це стосується тільки залізничного, авіаційного та автобусного транспорту між областями.

Водії, екіпаж і пасажири повинні мати один з таких документів:

  • документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації; для жовтих областей підійде і одна доза;

  • міжнародний, внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат в вакцинації однодозовою вакциною або двома;

  • негативний результат ПЛР-тесту або довідка про одужання від коронавирусу, актуальність яких підтверджена за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з впровадженням "Дії";

  • негативний результат ПЛР-тесту або експрес-тесту на визначення антигену коронавируса, діючий 72 години.

Фото: Василь Дячук