Зимой все любим чай с имбирем и печь имбирное печенье. Пряный привкус имбиря обогащает вкус и напитков, и выпечки, согревая изнутри и укрепляя иммунитет. Если у вас еще нет любимого рецепта имбирного печенья, то делайте себе имбирный чай и берите на заметку рецепт шведского имбирного печенья от нашего кулинарного блогера.
Напомним, что Оля уже поделилась с читателями ХОЧУ.ua такими сладкими рецептами: чизкейк с голубикой, сырники с вялеными вишнями, рогалики из творожного теста, и сырником «Black and White».
Знакомьтесь, Оля Мончук, журналист, 30 лет, город Ивано-Франковск. Эта стройная и утонченная брюнетка уже два года ведет свой авторский блог под названием "Кулінарні варіації вар''ятки". А теперь Оля будет еще и радовать своими оригинальными рецептами на страницах ХОЧУ.ua.
Оля Мончукгастроблогер
Тут я описуватиму свої кулінарні експерименти та експромти. Адже смачні страви — моя пристрасть і життя. Перший свій кулінарний шедевр "Чорний торт" створила в 4 роки, щоправда з піску:). Ніхто його не пробував, але всі тішилися. Тож в цьому інтернет-просторі теж готуватиму. Світ без супів та тортів був би прісним та нецікавим. Тож усім смачного і вдалих кулінарних експериментів та експромтів!
Пеппаркакор… Можна язик зламати, перш ніж вимовити назву цього традиційного різдвяного шведського печива. Втім, за 20-30 повторів я таки навчилася правильно його вимовляти. Якщо ж ви боїтеся наслідків карколомних вимовлянь його назви, можете просто казати імбирне печиво, точно не помилитеся.
Для мене увесь грудень – магічний місяць, який проминає у передчутті новорічних та різдвяних свят. Традиційно печу якесь різдвяне печиво, цього разу вирішила скористатися рецептом шведського традиційного. І не прогадала, надзвичайно смачне, ароматне і в міру пряне.
Любителі гострих відчуттів можуть просто додати більше спецій
Інгредієнти
150 г кленового сиропу, меду чи патоки,
110 г вершкового масла,
100 г цукру,
400 г борошна,
1 велике яйце,
2 ч. л. кориці,
1 ч. л меленого імбиру,
¼ ч. л. меленої гвоздики,
2. ч. л. какао,
дрібка солі,
0,5 ч. л. порошку до печива.
В каструлі підігріти кленовий сироп, масло і цукор, час від часу помішуючи.
Коли суміш стане однорідною, зняти її з вогню, охолодити.
Борошно просіяти в миску, додати сіль, порошок до печива, какао, приправи, ретельно вимішати. Спеції – це один з найважливіших складників цього печива. Я наприклад, замість вказаного в складниках набору спецій даю 1 ч. л кориці і 2 ч. л. приправи до гарбуза власного виробництва. До речі, її рецепт є у моєму блозі.
Це печиво краще готувати у кухонній машині, тому пересипаємо суху суміш у чашу комбайну, вбиваємо туди яйце і перемішуємо насадкою для замісу тіста.
Якщо у вас немає такого помічника на кухні, можна зробити це ложкою чи віночком
Тоді легенько виливаємо цукрово-масляну суміш і продовжуємо збивати, буквально декілька хвилин. Не лякайтеся, тісто буде доволі рідким та липким. Так і має бути.
Руками збираємо тісто в кулю і загортаємо в харчову плівку чи кульок. Поставити до холодильника мінімум на 2 години, у мене стояло 5.
Перш ніж розкачувати, залишила тісто на 30 хвилин при кімнатній температурі. Від тіста по черзі відрізати потрібний шматок.
Тонко розкачати, товщиною 3 мм, вирізати з допомогою спеціальних форм різноманітні фігурки. Звісно, я обрала різдвяну тематику, тому у мене народилися дзвіночки, ялинки, зірочки, ведмедики тощо.
Тістечка викласти на деко застелене пергаментом.
Пекти в розігрітій до 200 градусів духовці 7 хвилин. Печуться вони миттєво, тому слід стежити, аби тістечка не пригоріли.
Ось і все рідзвяні пряники готові. Впевнена, ви отримаєте задоволення не лише коштуючи їх, а й під час самого процесу приготування. Адже святкова випічка, особливо різдвяна, має особливу магію. У вашу оселю миттєво завітає святковий настрій і неймовірний запах прянощів, який нікого не залишить байдужим.
Смак тістечок – неймовірний, в міру солодкі і пряні, те що треба до холодної пори року і запашного чаю чи какао.
А якщо у вас в домі є маленькі пустунчики, то процес приготування цього печива може перетворитися на веселу і цікаву гру. Дітлахи дуже люблять вирізати печиво, принаймні в моєму дитинстві – це було моє улюблене заняття.
Зізнаюся, це моє не перше імбирне печиво, пекла його і раніше, втім воно вийшло надміру пряним, після смакування ним почувала себе вогнедихаючим драконом. Тому після цього не надто вдалого експерименту, навіть не дивилася в бік цієї випічки. І тут вирішила спробувати ще раз вже за іншим рецептом, який виявився ідеальним, тепер пектиму Пеппаркакор щороку. Приєднуйтеся і ви.