«Нежный редактор» и феминизм: почему эта женщина хочет «быть красивой и убираться», а ее о(б)суждают

Такі висловлювання з'являються від нерозуміння суті фемінізму. Фемінізм бореться, зокрема, за право жінок на вільний вибір.

Якщо жінка хоче бути богинею домашнього вогнища, носити спідниці в підлогу і сидіти вдома — це її право. Якщо жінка хоче не голити ноги, робити кар'єру в політиці і відмовитися від народження дітей — це так само її право.

Суть в тому, що жінка сама може вибирати ким їй бути і як себе виражати, а не бути тією, до чого її силує соціум. Щоб проілюструвати, ви лиш уявіть, що б здійнялося, аби жінка відкрито сказала: я вирішила піти в політику і не народжувати дітей. Її миттєво б зацькували! Чи сталося б те саме з чоловіком? — Ні.

«Тяжко всерйоз коментувати девичьи благоглупости»

Фемінізм – це спосіб для жінки відрефлексувати своє становище, порахувати плюси й мінуси, само-визначитися. Узагалі, фемінізм з’являється разом із дискримінаційним досвідом, у когось – за етнічною ознакою, у когось – за обмеженими можливостями, ще в когось – за релігійною, ще якоюсь ознаками… Гендерна дискримінація усвідомлюється як правило пізніше, в підлітковому віці. А поки дискримінаційного досвіду (або навичок його відрефлексувати) немає – тоді й отримуємо десь таке.

Ну, не має такого досвіду Татьяна Мінгалієва; ну, об’єднує чомусь фемінізм зі стервозністю… не вважає, що феміністки можуть бути і красивими, і ніжними, і добрими з точно тією ж вірогідністю, як анти-феміністки Няш-Мяши – озлобленими «стервами»… Ну не розрізняє рівності перед законом («правова рівність») від повного соціального (чи й ледь не біологічного) взаємного уподібнення людей різних статей… Що ж, буває.

А по суті заяви пані Тетяни Мінгалієвої – я би сказала, що це банальна спроба до-розкрутитися на модній та актуальній темі фемінізму. Думаю, це тому, що інших ідей їй просто бракне – адже сама пані Тетяна стверджує, що жінка має бути «красивой, убираться, быть нежной и доброй», то ж креативності в переліку нема.