Всім, хто пізнав, що таке емоційне вигоряння, безодня та безнадія. Хто хоч раз в житті відчував, що все марно і ніщо не має сенсу. Що ти сам на сам серед натовпу. Що зима ніколи не скінчиться. Ця пісня присвячується тим, хто не злякався копнути глибше в себе та поглянути в очі власним демонам. Хто не боїться суму та вміє повернути його на власну користь. Я хочу, щоб ви завжди знали, що ви такі не одні. І що всередині нас завжди є відповідь, просто треба знайти сили кожного дня поливати свою квітку. Й весна обов'язково прийде. І все розквіте. І пустеля перетвориться на сад. З великою любов'ю, ваш Pianoбой.