Флешбек в дитинство і що таке дружба: як я побувала на виставі S V O I від uzahvati

Зовсім недавно я розповідала, що побувала на виставі MONO від uzahvati. Вирішивши зробити, наскільки це можливо, цю осінь театральною, пішла ще на одну театру поза театром — S V O I. Забронювавши зручну дату, в один із теплих вечорів я вирушила на дитячий майданчик, який знаходиться неподалік від фунікулера на Володимирській гірці. Так-так, саме там проходять нові імерсивні вистави.

Для мене вистава S V O I стала справжнім флешбеком в дитинство. І перед тим, як вдягнути навушники і зануритися в дійство, мені запропонували героя на вибір. Я інтуїтивно зробила вибір, але зрозуміла, що все вірно. Мій персонаж був чимось схожий на мене. Єдине, що нас відрізняло — те, що він мав дитячу безпосередність і постійно нагадував мені, що ніколи не потрібно втрачати в собі внутрішню дитину.

Так як імерсивні вистави — це в першу чергу про тебе і для тебе, де ти головний герой, я піддалася своїм емоціям "тут і зараз". Хотіла — каталася з гірки, хотіла — бігала, хотіла — грала в класики. І мені було абсолютно байдуже, що про мене подумають люди. Хто сказав, що не можна? Все в нашій голові!

А ще я весь час думала про те, що таке дружба і навіщо вона потрібна. Про свої відчуття в дитинстві і зараз. Багато згадувала найкращу подругу дитинства, яка, на жаль, померла.  І плакала, плакала, плакала.

Але потім на майданчику хлопчина років п'яти затягнув мене на карусель і почав її щосили розгойдувати — тільки не плач! Діти моментально відчувають твій емоційний стан і від них нічого не сховаєш. І він мені на той момент дійсно став СВОЇМ, як і люди, які мене оточували тоді, зокрема — інші учасники вистави.

Замість висновку

Я в черговий раз зрозуміла, що потрібно ставитися до всього простіше і легше, як у дитинстві, радіти дрібницям і робити те, що тобі подобається. А ще не зациклюватися на соцмережах і частіше виходити в реальне життя, зустрічатися з друзями особисто, наскільки зараз дозволяють нинішні умови, пов'язані з пандемією коронавірусу. Вміти частіше прощати і не боятися вибачитися. Адже це так було просто зробити в дитинстві. Тому що фраза "а що, якщо ніколи" мені в дитинстві не належала, всі бажання здавалися реальними, не було ніяких "але".

Якщо ви ще не були на імерсивних виставах від uzahvati — обов'язково відвідайте, все проходить на свіжому повітрі і з дотриманням необхідних карантинних норм.

Ціни: від 650 грн і повністю, на мою думку, себе виправдовують. Тому що це неймовірний досвід, який хочеться переживати знову і знову.

Купити квитки, а також дізнатися найближчі дати на S V O I можна, перейшовши за посиланням.

Читайте також: Супермаркет, візок, "треба" і "хочу": мій досвід на імерсивній виставі MONO від uzahvati