Кожний з нас – трохи банківський службовець. Адже вони мають справу із грошима, а хто з нас не відчуває ніжність до цих чудових державних "паперців", що дарують великі можливості та відкривають нові горизонти? Тож, ми щиро вітаємо банківських клерків з їхнім святом (відзначається 20 травня, тому в цей день, про всяк випадок, вам не варто оформлювати собі кредит) і даруємо усім добірку захоплюючих фільмів про банкірів та інших зберігачів незламних сейфів та наших капіталів!
Той рідкісний випадок, коли фільм розповідає не про пограбування банку, або безжальних ділків, які за прострочений платіж здеруть з бідолашних боржників останню сорочку разом зі штанами. Ні, це історія двох афроамериканців (Семюел Л. Джексон та Ентоні Макі), що будують власну бізнес-імперію в Америці часів "все тільки для білих" (події відбуваються у 50-х). Розуміючи, що діючи чесно вони нічого не досягнуть, моторні хлопці вирішують грати за правилами, “трошки” їх при цьому підрихтувавши. Для цього вони наймають білого американця, який буде зображувати на публіці біг боса, а самі перетворюються на обслуговуючий персонал – прибиральника, водія тощо.
Окрім самої нетривіальної історії, до речі, знятої за реальними подіями, варто відмітити енергійний монтаж, пречудову операторську роботу та… розкішний, фірмовий сміх Семюеля Л. Джексона. Це просто щось! Одразу стає ясно, що його герой отримує люте задоволення від того, як він "попускає" усю расистську систему, даючи їй серію дзвінких ляпасів по пиці! А чому фільм називається саме "Банкір"? Просто головні герої скуповують нерухомість, а потім здають її в оренду банкам.
"Банк" (2001)
Хтось з великих сказав: "Банківські кредити – це зло. Пастка для простаків". Так це чи ні – кожний вирішує сам. Але автори фільму явно не фанати кредитування. Саме тому покажуть нам кілька драматичних історій втрати всього (у тому числі й близьких) через те, що службовці банку під час укладання кредитних договорів, скривали від клієнтів деяку важливу інформацію. При цьому офіційно банк залишався чистим перед законом – мовляв, все підписано на папері, все зроблено за протоколами і правилами, які до нас можуть бути питання? Саме проти такої системи і повстав молодий і талановитий математик Джим Дойл (Девід Уенем).
Недорога, бюджетна стрічка, яку зняли в Австралії, тим не менш, виявилась напрочуд цікавою (якщо тільки не звертати увагу на застарілі громіздкі комп’ютери на банківських столах). По-перше, вона вдало розіграна. Харизматичному красеню Уенему (виконавець ролі Фараміру з "Володаря перснів") не часто доводиться грати головні ролі, тож тут він бере своє – відривається і насолоджується по повній. А по-друге, - на вас очікують цікаві сюжетні твісти та яскравий фінал.
Хлопець (так, просто хлопець, - у нього навіть на бейджику написано Guy), працює у банку. Щоранку він прокидається, встає, приймає душ, одягається, виходить на вулицю, де ухиляється від падаючих гвинтокрилів та струменів вогнеметів, потрапляє у перестрілки та, нарешті, добирається на роботу, де його рідний банк жорстоко грабують. І так щодня. Але якось - в один дуже-дуже-дуже поганий день, - він все зрозумів: світ навколо не справжній, а сам він – програма, яка дала збій. І тут наш герой не на жарт розлютився!
Якщо вам подобається гумор Райана Рейнольдса (а з часів "Дедпула" він, по суті, грає одного і того персонажа), то фільм вам неодмінно зайде. Він дійсно яскравий, з фантазією, карколомними спецефектами, приємними зірковими камео та купою "кінопасхалок". Фільм зняв досвідчений Шон Леві – за плечима у якого такі хіти як "Ніч у музеї" та "Рожева пантера".
"Геніальне пограбування" (2020)
Волтер Морленд (зірка "Гри престолів" Ліам Канінгем) мріє пограбувати головний Банк Іспанії – для нього це справа честі. Задля цього він має хитромудрий план та перевірену команду. Останній штрих до плану – залучити до афери молодого амбітного генія Тома (Фредді Хаймор), який вміє розв’язувати "невирішальні" завдання. Той радо погоджується. Завісою для великого пограбування стане Чемпіонат світу по футболу, матчі якого якраз проходять у Мадриді…
Оригінальна назва фільму – Vault – тобто "Сховище" і це звучить якось не так претензійно, як креатив кінопрокатників. Щодо самої стрічки, то вона як раз і не претендую на геніальність. Це добротний, міцно збитий, цікавий кримінальний трилер, прикрашений впевненою грою ведучих акторів (акторка Фамке Янсон, яку тут заявлена на головній ролі, насправді з’являється на екрані буквально на кілька хвилин).
Не будемо розкривати весь сюжет, лише розпишемо сцену, з якої починається фільм. Герой Джона Траволти сидить у затишній кав’ярні, п’є каву та "штовхає" абсолютно тарантінівські діалоги про "заручників, яких треба вбивати один за одним, якщо копи не виконують вимог злочинців". Допивши каву, він спокійно встає, виходить на вулицю, де затісно від шаленої кількості поліцейських, та впевненою ходою крокує в банк, де його хлопці як раз тримають під дулами автоматів весь банківський персонал. Зроблено це дуже стильно!
Один з найкращих бойовиків 2000-х у кар’єрі Джона Траволти (крутіше хіба що, лише його ж "З Парижу з коханням"), який вкотре переконливо довів, що у ролях покидьків він набагато яскравіший ніж коли грає правильних хлопців. Фільм непередбачуваний, драйвовий, жорстокий і просто красивий. За красу додатково відповідає чудова Холі Беррі. До речі, сцена з її оголенням входить в топ 100-найкращих ню-сцен Голлівуду.
"Герой місяця" (2004)
У Девіда (Метт Ділон) все тіп-топ: він працює у престижному банку, де змагається за звання "працівник місяця", у нього непоганий будинок, є кохана жінка. Але в один момент, дякуючи його паскудному шефові все летить шкереберть: його звільняють, а наречена йде до іншого. І тоді Девід вирішує помститися. І коли із пушкою у руках він потрапляє у свій, ще вчора такий знайомий і спокійний банк, то зустрічає там інших людей зі зброєю.
Чудова, дотепна комедія про халепи, у які потрапляє кожен з нас, і про те, що не потрібно вішати ніс, здаючись на милість долі. Додайте сюди Ділона – багаторазового номінанта на "Оскар" та премію BAFTA, гра якого, як і завжди – на висоті! Компанію йому склали комік Стів Зан ("Сахара") та красуня Крістіна Еплгейт ("Дуже погані матусі").
Коли йдеться про Супротив у Європі під час Другої світової війни, то перше, що приходить у голову – різні підривні диверсії, партизанщина, напади на офіцерів тощо. Але вибухівка і зброя – це все гроші. Як, до речі, і кошти на хабарі жандармам (відомі реальні випадки, коли полонених таємно викупали). Тож звідки бралось це фінансування? Як звідки – з банків! Точніше з кишень банкірів. І ця історія – саме про людину, яка самотужки фінансувала супротив підпілля в окупованих Нідерландах.
Для нас ця сторінка історії майже незнана (у Радянському Союзі гроші видобували простіше, - продаючи за кордон шедеври з "Ермітажу" та інших музеїв, переплавляючи церковне золото тощо) – тому і виникає додатковий інтерес до стрічки. Сам фільм знято професійно – режисер не тисне на больові точки, намагаючись вибити з глядача сльозу, не впадає в істеричну героїзацію, а просто і спокійно розказую як все було. Кіно в дусі "Списку Шиндлера" – однозначно вартує вашої уваги!
Нагадаємо, раніше ми ділилися з вами секретами українських кібервійськ. Незабаром у прокат вийде стрічка під назвою
"Перший код"
, яка змусить глядачів по-новому поглянути на українську IT-галузь та її розвиток – від 50-х до сьогодні.
