"Коли артисту немає що сказати, то і лисина не допоможе": ЕКСКЛЮЗИВНЕ інтерв’ю Олі Цибульської

Я із тих людей, котрі пам’ятають випускників усіх "Фабрик зірок" України, і вважаю, що це був дійсно крутий проект, з якого виходили унікальні зірки. Тому дізнавшись, що йду на інтерв’ю до Олі Цибульської, переможниці першого сезону талант-шоу, про що вже багато хто і забув, зважаючи на досягнення співачки у сольній кар’єрі за останні роки, натхненно слухала її пісні тиждень поспіль.

Ми зустрілися у крутезному місці — кафе "One Love" на вулиці Велика Васильківська, що навпроти дивовижного католицького костелу. І хоча на вулиці було вітряно, вирішили сісти на літній терасі.

Оля прийшла у прекрасному настрої і надихнула всю нашу групу. А я відкрила для себе не лише красиву і талановиту дівчину, а й глибокого співбесідника.

• Ви популярна артистка, армії прихильників якої можна лише позаздрити. Як гадаєте, чому впродовж багатьох років ваші шанувальники лишаються з вами?

Для мене страшно звучать слова "протягом багатьох років", бо складається враження, ніби я тричі Народна артистка і мій стаж — більше 50 років (сміється). Насправді, будь-які відносини — це робота, в яку треба вкладатися. Стосунки із шанувальниками і друзями, які слідкують за моїми постами і ходять на мої концерти — це так само, як життя із чоловіком: ти постійно маєш дивувати, мусиш знаходити в собі щось нове, відкривати себе з іншого боку і любити щиро того, хто любить тебе. Інакше не вийде.

На концертах я завжди кажу, що для мене важлива кожна людина, яка приходить, лайкає, коментує. У нас досить велика своя "тусовка" в Instagram створилася (704 тисячі підписників). І я навіть не хочу 144 млн, як у Кім Кардаш'ян, бо для мене важливіша якість спілкування, а не кількість.

Для мене важливо, щоб людям справді було цікаво, що я роблю. Щоб їм дійсно хотілося мене послухати, поговорити, подивитися...

• Ви на сцені вже більше 12 років, починаючи із "Фабрики зірок-1", де здобули перемогу. Вам відома зіркова хвороба?

Зірковою хворобою не хворіють ті, в кого завжди є справжні друзі. А мої справжні друзі — це моя сім’я: батьки, чоловік, син, брат.

Також щастить з адекватними людьми, які працюють на мене, звичайно, за гроші, але вони від душі роблять свою справу. Здається, як тільки мене десь трохи "заносило", знаходився хтось, хто міг скоординувати, трохи збити швидкість і сказати, що треба прокинутися.

Тому мені здається, що зірковою хворобою я не хворіла ніколи. Але коли була вагітна, то теж всім говорила, що я ідеальна вагітна, яка нічого серед ночі не просить. Після чого мої з іронією сказали: "Ага!". Можливо, з зірковою хворобою та сама історія. Якщо вона колись і була, то, сподіваюся, пройшла непомітно і безболісно.

• Ви самі пишете пісні і музику. Чи бувало так, що через який час стає якось незручно за минулі тексти? 

Коли я стала мамою, багато що в житті змінилося, довелося переоцінити дещо і перевести кількість в якість. Розставила вірно пріоритети і викинула із життя речі, на які не варто витрачати часу.

Скажу тобі чесно, мені не соромно за жодну мою роботу. Немає чогось, чого б мені не хотілося показати своєму сину, а це головне.

Колись я подивилася старі кліпи Мадонни, і вони досить вражаючі: вона займалася сексом у кадрі, в неї були неголені пахви і.т.д. Мені стало цікаво, як же вона показала своїй дочці це відео?

Навіть моя відверта робота "Море"  — це досить сміливий крок. Це вже не та Оля, що була колись, а нова. Але мені здається, що вона сподобається моєму Нестору (син Олі).

• Ви – великий перфекціоніст в роботі. Чим керуєтесь при наборі людей у свою команду? Наскільки реально потрапити у вашу творчу сім’ю? 

В певний момент я стикнулася з тим, що в шоу-бізнесі дуже мало професіональних кадрів, які в цьому справді орієнтуються і не ставляться до роботи, як до тимчасового місця "перекочування" чи хобі, яке має приносити мільйони.

Я з повагою ставлюся до професії хірурга, захоплююся професією художника, і дуже хочу, щоб у нашій країні почали достойно оцінювати професію артиста, бо це складно. Не менш складно бути менеджером артиста: це теж безсонні ночі, часті переїзди, постійні репетиції, ненормований графік…

Для мене головне — бачити активну людину, яка справді хоче щось робити. Важливо бути об’єктивним по відношенню до того, що ти вмієш і що ти хочеш, бо нам всім інколи здається, що ми Майкл Джексон(сміється). Звичайно, має бути бажання навчитися.

У мене є пошта  [email protected], на яку ви можете відправити своє резюме, якщо мрієте потрапити у шоу-бізнес, маєте конкретну пропозицію і талант, який можете розкрити у моїй команді. Я готова почитати, послухати і, можливо, познайомитися особисто.

• Що надихає на написання музики? Можна сказати, що всі ваші пісні автобіографічні? 

Вони не автобіографічні, але про життя. У 2019 році важко "вигадати колесо" і співати про щось нове. Мене більше хвилює те, що ми проживаємо кожного дні: вітер, який обдуває; люди, яких зустрічаю; ситуації, які дають інформацію.

Два дні тому я плакала, коли спав мій син. Під запалену свічку читала книгу і подивилася на нього — такий маленький, а я зовсім молода. І це той час, який буде мене гріти, коли мені буде 80 років.

Я не ділю життя на чорне і біле. Для мене воно має різні відтінки і присмаки, але я настільки люблю його і готова ділитися з усіма!

Часто виходжу із зали, бачу розбиті серця, людей, яким не вистачає любові, тих, хто втратив смак до життя в силу рутини чи ще чогось… І мені здається, що мого серця вистачить, аби "залюбити" кожного.

• DZIDZIO — ваш друг, кум і навіть партнер по пісні. Плануєте ще створювати дуетні композиції? 

Не планую нічого в житті, тому що Бог сидить ближче і знає трохи краще. Щодо пісні "Чекаю цьом", то це була життєва ситуація, яка поклалася на музику. Коли Міша почув демку, наспівану на телефон, то сказав: "Нащо ти людям все розказала?". Але все було так чесно, що ця пісня стала народним хітом: її чекають, на концертах просять, шанувальники мені в Instagram відправляють відео, як співають цю пісню в ресторанах, на весіллях — це дуже зворушливо.

Тому спеціально щось робити ні з ким не планую, але якщо щось з кимось переживу із артистів, отримаю спільну емоцію, якою захочеться поділитися, то буде ще один дует.

• З ким би хотілося попрацювати? Найбільша творча мрія?

Є в мене еротична фантазія — заспівати з Рікі Мартіном(сміється). Можливо, з Енріке Іглесіасом. Також подобається музика Леоніда Агутіна, бо вважаю його одним із найкрутіших композиторів сучасності. Може, напише колись українською пісню для нас (сміється). А я вже домовлюся з його дружиною, бо наскільки знаю, він не пише ні для кого, крім неї.

• З часів "Фабрики зірок-1" ви не особливо експериментували зі стилем. Ніколи не хотілося кардинально змінитися візуально: наростити волосся, накачати губи, набити тату?

Були різні періоди, насправді. Якщо полистати мій паспорт, то це дуже помітно: і біла, і руда, і з довгим волоссям, і з підстриженим. Мій чоловік сміється: "Боже, яких різних жінок я любив!".

На "Фабриці зірок-1" ледь не стала еротичною фантазією Юри Нікітіна — всіх жінок українського шоу-бізнесу перефарбувати в білий колір: у нього дружина блондинка, колишня дружина блондинка, а він ще й мене хотів перефарбувати в білий колір (сміється). Але мені не личив блонд.

Думаю, коли артисту немає що сказати, то і лисина не допоможе. Тому спеціально нічого робити не планую. Але якщо зовнішній вигляд буде співпадати з тим, що відчуваю, то чому б ні.

Нещодавно запустили пісню "Море". Я там інша, я там відверта. На вересень плануються ще одна прем’єра. Зараз якраз працюємо з командою режисерів і стилістів над цим. Мені здається, я вас здивую.

• Ви надзвичайно красива жінка. Можливо, маєте особисті секрети краси, які передаються із покоління в покоління у вашій сім’ї? 

Я боюсь народних методів і завжди повторяюю гримеру: "Тільки не лице!". Не користуюся "бабуськиними" масками, бо дуже обережна людина. Мій максимум — косметолог раз в тиждень — масаж обличчя.

Самі лише думки про уколи в лице наводять на мене конкретну паніку. Тому все, що можу сказати: треба бути позитивно налаштованим і не додавати собі подумки вік. Є багато дівчат, яким ще немає 30 років, а вони вже живуть думками літньої людини. А є багато жінок 60+, які виглядають дуже круто, незалежно від зморшок на своєму обличчі.

Мені подобається, наскільки красиво старіють італійці і приймають своє життя. Тому я доглядаю за собою, зовсім не п’ю алкоголь, бо я від нього просто сплю. Не хочеться палити, бо це заважає виступати і співати. Максимально відмовляю собі в усяких шкідливих штуках.

Люблю поїсти, кохатися, цьоматися. До речі, під час поцілунку "вмикаються" всі м’язи обличчя. І, звичайно, сміх додає нам молодості.

• Як щодо здорового способу життя?

Я думаю про спорт… В мене був період, коли могла тренуватися двічі-тричі на тиждень, а зараз, в силу робочого графіку, не можу дозволити собі. Але маю танцювальний балет, тому займаюся танцями. Це дозволяє почувати себе жіночно і тримати "горіх" у тонусі.

• Дієта чи спорт?

Я виберу танці.

• Один із головних ваших життєвих принципів: "Щастя любить тишу". Ви його дотримуєтесь, ніколи не демонструєте особисте життя. Але нещодавно заінтригували прихильників фото чоловіка зі спини. Чи покажете колись його обличчя? 

Я фанатка фільмів Педро Альмодовара, дуже шаную усе, що він робить в кінематографі, але мені ніколи не було цікаво, з ким він спить. І будь-яких творчих людей особисте життя мені нецікаве.

Ще нікому цього не говорила, але плакала, дізнавшись про ситуацію Слави Камінської і Едгара. Враховуючи, що у них двоє прекрасних дітей — це дуже болісна ситуація. І я знаю, наскільки люди працювали над стосунками, розриваючись між сім’єю і роботою… Їхнє розлучення стало для мене особистою драмою…

Не хочу говорити про сім’ю. Я її не ховаю, не накриваю чоловіка чорним мішком кожен раз, коли сидимо в ресторані, він не відбігає від мене на 50 м, коли до мене підходить хтось сфотографуватися. Просто не роблю чоловіка інфоприводом і не хочу, щоб про нас говорили. Про нас маємо говорити лише ми один одному дома.

• Не пошкодували, коли показали світлину свого сина в Instagram і отримали купу неадекватних коментарів на кшталт "Схожий на Дзідзьо"?

Ну не буду ж його ховати усе життя. Та й він у нас такий котик (посміхається). Росте дуже талановита музична дитина, його ховати — просто гріх.

Не пошкодувала, але зрозуміла, що не була готова до тієї кількості інформації, яка потекла в його сторону. До того я ще жодного разу не була "мамою-квочкою", і це була якась нова роль. Відчула, що можу розірвати на шматки будь-кого, хто щось скаже. Спочатку смішили, потім — дратували коментарі відносно схожості на Дзідзьо. Якщо він на нього схожий, то я схожа на Дженніфер Лопес (ред. В одному із проектів, який зовсім скоро покажуть на Новому каналі, Оля максимально схожа на Джей Ло).

Та, зрештою, думаю, що все окей. Тепер Нестор сам виходить у прямі ефіри в Instagram. Особливо, коли мама з татом лягають спати.

• Хотілося б вам, щоб син обрав професію артиста?

Я не хочу про це думати. Ми з чоловіком — просто люди, які привели його на цей світ. Лише йому вирішувати, яким буде його життя. Він не річ, щоб нам належати. Надіюсь, мама й тато завжди будуть для нього друзями і людьми, які чують і сприймають.

• Якось ви сказали, що ваш чоловік — шкільне кохання, але через певні обставини ви припинили стосунки на деякий час. Як доля вас звела вдруге? 

Мені розказували, що кар’єра і сім’я — це дві несумісні речі в шоу-бізнесі. Я вірила і в якийсь момент навіть сама думала, що балансувати неможливо. Ми розійшлися, роз’їхались по різних містах… А в той період, коли всі вже переписувались в електронній пошті, він мені написав лист від руки про те, що нічого не пройшло, почуття нікуди не ділися, і якщо все взаємно, — тоді він мене чекає в аеропорту і ми летимо в Париж… А що ж я за дівчина, якщо не хочу у Францію (сміється). Там я зрозуміла, що це та людина, яку люблю і з якою хочу прожити життя. А звідти ми привезли Нестора, тому можна вважати, що Нестор у нас французький хлопець.

• У кожної сім’ї є свої закони і правила. Розкажіть про традиції вашої.

У нашому календарі немає стандартних свят, типу День Святого Валентина, 8-Березня… Ще коли ми зустрічалися, мій чоловік казав: "Або я тебе вітаю, коли усі усіх, або ми вигадуємо свої дати", — і я вибрала другий варіант, бо він для мене як для жінки був економічно вигідніший (сміється). Звичайно, отримую квіти на всі класичні свята, але також маємо купу своїх.

Наприклад, у нас є "День вогняного фенікса" — це коли ми спалюємо старі речі в домі. Я маю право залізти в шафу чоловіка і викинути звідти все, що мене дратує. Він так само. Це може бути одяг, меблі, штори і.т.д. Потім ми виїжджаємо за місто, робимо полум’я і спалюємо весь непотріб.

• Були вже цього літа на якомусь сімейному відпочинку? 

Не була, але мрію, що вдасться. Минулого року були на Кріті, і сподіваюся, що цього року теж всі втрьох побачимо море.

БЛІЦ

Собаки чи кішки? 

— Коти —

Зелень чи м'ясо?

— М’ясо —

Будинок чи квартира? 

— Квартира —

Фільми чи серіали?

— Фільм —

Підбори чи кросівки? 

— Кабли —

Літо чи зима? 

— Літо —

ФОТО: Анна Лібова

Також вам буде цікаво: ЕКСКЛЮЗИВНЕ інтерв'ю з Лілією Ребрик.